Лікарі просять приділити увагу їх правовому захисту і соціальним гарантіям / Фото: Сергій Ніколаєв
В Україні триває реорганізація сфери охорони здоров'я. У понеділок глава МОЗ Олександр Квіташвілі зустрівся з лікарями, волонтерами, керівниками медустанов і запевнив, що незабаром медична реформа розгорнеться на всю країну.
Флагманом нововведень стане столиця, але поступово зміни торкнуться кожного регіону, розповів "Сегодня" міністр охорони здоров'я. А перші зміни українці відчують вже цього року, пояснює він. Основні принципи реформи наступні: гроші на охорону здоров'я повинні йти за пацієнтом (страхова медицина), але при цьому пацієнт сам вирішить, де йому лікуватися, а лікарня буде автономно розпоряджатися виділеними їй коштами, підкреслює прес-служба МОЗ. Впровадження страхової медицини передбачає, що кожен українець повинен буде платити зі своєї кишені певну суму (вона ще не відома, але приватні компанії пропонують страховки в середньому по 250-300 грн на місяць), а держава – у свою чергу – забезпечить його кваліфікованим лікуванням в випадку хвороби. Лікарі кажуть – краще застрахуватися: раптова хвороба може обійтися вам дорожче.
ЗАКОНИ. Пілотний проект цієї реформи Київ впроваджує вже два роки, тому міські служби в цьому питанні – на боці влади, розповідає Квіташвілі і додає, що до решти регіонів "одним махом" зміни не донести: "В Україні – 4000 лікарень. До того як люди відчують зміни, проводиться велика підготовча робота. Вона включає в себе аналіз вже існуючої ситуації, розробку шляхів реформи. Це вже зроблено". З вже впровадженого поза столицею – нове медустанову в Одесі: там днями відкрили сучасний неонатальний комплекс. "Наступний етап – законодавча база. Потрібно внести зміни до 16 законів і розробити кілька нових", – говорить Квіташвілі. Так, Національна медакадемия ім. П. Л. Шупика за дорученням МОЗ підготувала 33 пропозиції щодо поліпшення національної стратегії реформи охорони здоров'я на 2015-2025 роки.
Квіташвілі: "Якщо люди не розуміють, як і навіщо щось робиться, вони це блокують"
"Ми запропонували розробити міжсекторальну загальнодержавну програму профілактики хвороб і зміцнення здоров'я залежно від віку пацієнта", – говорить ректор академії Юрій Вороненко. Лікарі просять сконцентрувати основні фінансові, інформаційні ресурси і кадри в службах крові, трансфузіології та службах забезпечення протиепідемічних заходів. "Також бажано більше уваги приділити правовому захисту та соціальних гарантій для медпрацівників", – вважає Вороненко. На думку Квіташвілі, МОЗ також необхідно постійно підтримувати контакт з професійними лікарями та громадськістю, щоб роз'яснювати людям, навіщо потрібні реформи. "Потрібно, щоб було розуміння реформ. Якщо люди не розуміють, як і навіщо щось робиться, вони зазвичай це блокують. Реформа не стане раптовістю – наприклад, сьогодні була одна система, а завтра раптово виникає інша. Все буде впроваджуватися поступово", – сказав міністр "Сегодня". Грошей, які планується витратити на медицину (загальнодержавні видатки на рік – 46,7 млрд грн, по столиці – 2,96 млрд грн. – Авт.), вистачить, запевнив міністр: "Грошей достатньо для початку реформ. Головне – вміти ними користуватися".
Волонтери "Червоного хреста": "Потрібно міняти закон"
Медики запевняють: у столиці ще з минулого року ремонтують приміщення медустанов і залучають до роботи молоді кадри, впроваджуючи реформу. "Вчимо новеньких, і самі намагаємося не відставати", – запевнили нас в одній з лікарень Києва. Волонтери, в свою чергу, зауважують, що головна проблема – законодавство: "Воно кульгає. Наприклад, у випадку поранення людини під час НП ми маємо право тільки бинтувати і накладати джгути. Але не можемо поставити крапельницю або колоти знеболююче", – сказав нам член рятувального загону Червоного хреста Михайло Овсянников. МОЗ запевняє: з законами попрацюють, приділивши особливу увагу профілактиці захворювань та організації меддопомоги на випадок НП.