Миротворці. Фото: архів
На 54-й Мюнхенській конференції з безпеки (16-18 лютого) колишній генсек НАТО, а нині радник українського президента Андерс Фог Расмуссен надасть звіт щодо миротворців на Донбасі. Документ під назвою "Чи зможе ООН об'єднати Україну" підготовлений Американським Інститутом Хадсона спільно з Rasmussen Global Foundation.
У сьогоднішній статті "Мюнхенська конференція-2018: клуб за інтересами або центр прийняття рішень?" сайт "Сегодня" вже коротко описав пропозиції аналітиків Американського Інституту Хадсона і Андерса Фог Расмуссена щодо кількості і наповнення майбутньої миротворчої місії ООН на Донбасі. На їхню думку, мандат місії ООН повинен включати 20-тисячний контингент з країн не членів НАТО (наприклад, Швеція, Фінляндія і Австрія), плюс 4 тис поліцейських.
"Для миротворчої операції необхідно залучити ряд європейських країн, таких як Швеція, країн, які мають досвід миротворчих операцій, таких як Бразилія, і країн, яким довіряє Росія, таких як Білорусь. Якщо вдасться досить швидко розгорнути присутність на місцях, можна було б перейти до місцевих виборів за 12 місяців, а потім залишити миротворців на період охолодження, наприклад, на два роки в цілому", – вважає співавтор звіту і експерт по ООН Колумбійського університету Річад Гован.
Також в доповіді наголошується, що миротворці працюватимуть в якості "примусової до виконання Мінська сили" і "деякі політичні умови поряд з припиненням вогню повинні бути виконані до розгортання миротворчої місії".
"У той час як інші політичні кроки, зокрема проведення місцевих виборів в окупованих територіях, можуть бути проведені тільки після повного розгортання миротворчих сил. Цивільний компонент місії буде мати вирішальне значення для вирішення питань правопорядку і потенційної місцевої напруженості. Для цього буде потрібно від 2 до 4 тис поліцейських і цивільних сил, причому ЄС тут має відіграти ключову роль", – йдеться в доповіді
Рекомендації щодо складу місії
Сьогодні, 13 лютого в рамках круглого столу "Миротворча місія ООН – можливості і ризики для безпечного світу", проведеного в рамках національної платформи "Діалог про мир і безпечну реінтеграцію" українські нардепи представили своє бачення щодо можливого наповнення складу миротворчої місії ООН.
Так, за словами голови парламентського комітету у закордонних справах Ганни Гопко, в Лівані на 4 тис. кв км (зони конфлікту – Авт.) – 10 тис миротворців.
"В Україні на 17 тис кв км (мається на увазі площа окупованих Росією територій Донецької та Луганської областей – Авт.) ми просимо 20 тис. миротворців і 4 тис. поліцейських. Очевидно, потрібно думати про певні об'єднання миротворців ООН з іншими організаціями, з огляду на присутність там СММ ОБСЄ. Це дозволить виконувати функції мандата щодо гарантування безпеки, а також стримувати порушників. Також багато хто говорив, що в складі місії повинні бути ті, хто знає російську мову, хто зможе спілкуватися з місцевим населенням. Але днями ми почули, Що в ООН є достатня кількість перекладачів", – заявила Ганна Гопко, виступаючи на круглому столі.
Колишній віце-прем'єр з питань євроінтеграції, а нині нардеп від "Батьківщини" Григорій Немиря уточнює, що перш ніж приступати до формування миротворчої місії, ООН підписує меморандум з усіма відповідними сторонами, зафіксувавши їх згоду на розміщення миротворців, гарантування співпраці і виконання вимог. Також, за його словами, миротворці повинні бути з меншої кількості країн, але сама кількість контингенту повинно бути великою.
"Що ж стосується складу, ми вважаємо, що "lead nations" (лідируючими країнами – Авт.) повинні стати Фінляндія і Швеція. Також це можуть бути: Австрія, Швейцарія, Ірландія, Індія, Бразилія, Аргентина, Австралія, Нова Зеландія. З боку НАТО можуть бути Норвегія та Іспанія, з іншого боку це може бути Білорусь і Казахстан (тобто, дві країни від НАТО, дві країни від ОДКБ – Авт.). Але, звичайно, є список країн, які навряд чи можуть розглядатися: Росія , Україна, США. Для РФ, очевидно, будуть неприйнятні Польща, країни Прибалтики", – сказав Григорій Немиря.
А ось нардеп від НФ Андрій Тетерук вважає, що український парламент (який обов'язково повинен схвалити розміщення на Донбасі миротворців – Авт.) не дозволить дружнім Росії країнам (Білорусі, Казахстану) брати участь у миротворчій місії. Більш того, на думку депутата, поліцейський компонент місії повинен бути посилений ВСУ і Нацгвардією.
У статті "Миротворці на Донбасі: коли вирішиться питання, і які країни можуть відправити своїх військових"сайт сайт "Сегодня" вже писав, що найбільшими світовими контрибуторами "блакитних касок" на сьогоднішній день є країни Африки та Азії: Ефіопія, Бангладеш, Індія, Пакистан , Руанда, Непал, Індонезія. За словами члена правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганни Шелест, Білорусь і Казахстан, наприклад, на сьогодні мають лише по 5 осіб на 100 тис. миротворців, які є в світі. Є спеціальна система ООН, коли країни надають інформацію, які її сили готові до швидкого розгортання. Китай нещодавно заявив, що 8 тис їх військових готові в будь-який момент відправитися в гарячу точку. Ганна Шелест підкреслює, що навіть, якщо Білорусь надасть нам миротворців, ми не зможемо очікувати, що це буде 2-3 тис – у них просто фізично немає підготовленого персоналу..
"З країн ЄС найбільшу кількість персоналу надають італійці (це десь 1 тис), французи і німці – по 800 осіб. Найбільше надають Індія, Пакистан, Ефіопія, Непал, Руанда, Уганда. Табу не існує крім країн, задіяних в конфлікті: ми не можемо своїх відправити, і будемо проти російських миротворців. Загальне правило – жодна країна не може представляти більшість в місії. Зазвичай це не більше 40% від однієї країни. в цілому до 50 країн можуть надати персонал. Але давайте не забувати, що кожні півроку мандат може переглядатися, можуть переглядатися країни. І можливо через якийсь час у складі місії ми побачимо більше миротворців з якихось країн", – сказала сайту "Сегодня" Ганна Шелест.