Як у всякого політика і одного з керівників держави у Володимира Гройсмана є безліч прибічників, є і опоненти. І у кожного з них є своя мотивація.
У когось визнання однієї з найуспішніших реформ, що надала поштовх для розвитку країни – децентралізації, у когось вдячність за впорядкування автошляхів і приведення їх до європейського рівня якості, урядова програма "Нова українська школа", "Доступні ліки" та інше. Але те, що Україною керує три роки поспіль один кабінет урядовців, вже цим забезпечуючи стабільність навіть під час буремної президентської кампанії та одразу після неї – залишається фактом незаперечним.
У розпал президентських перегонів, під час карколомних і яскравих подій фіналу кампанії у тінь відійшла важлива подія: 14 квітня 2016 року парламент призначив Володимира Гройсмана прем’єр-міністром України.
Власне, про подію згадали у самому Кабміні, оприлюднивши на власному сайті програмний матеріал виступу Володимира Гройсмана з візуалізацією.
На каналі youtube.com, на урядових сторінках та особистих акаунтах Володимира Гройсмана в соціальних мережах, з’явилося кілька відеороликів про поточну діяльність. Ось і весь піар.
Охочим спілкуватися мовою цифр і показників пропонуємо ознайомитись з ними в кінці цього матеріалу, там буде інфографіка про три роки діяльності Кабінету Володимира Гройсмана. Ми лише зазначимо: за ці три роки не сталося нічого катастрофічно-незворотнього, Україна вистояла, бореться з агресією, люди живуть і працюють, низка новостворених ОТГ отримала свою місцеву владу, відбулися без порушень і конфліктів головні вибори країни.
Усе це, і багато чого ще, сміливо можна записати в актив уряду Гройсмана. Адже Кабмін технічно забезпечував все це. І багато інших важливих речей, як кажуть – забезпечував життєдіяльність держави.
Календарно довше на посаді прем’єрки перебувала лише Юлія Тимошенко. Але це не була була безперервна каденція, а дві. З 24 січня 2005 року по 8 вересня, і друга – з грудня 2007 по грудень 2010 року.
Нагадаємо: Володимир Гройсман став наймолодшим главою Кабінету міністрів в історії України – на той час йому було 38 років.
Майже одразу ж молодий прем’єр взявся за непідйомне завдання: ремонт доріг. В таких масштабах і об’ємах, про які навіть не мріяв жоден з попередників, або далі мрій справи не рухались.
Паралельно Володимир Гройсман продовжив реформу децентралізації, яку сам і ініціював ще в уряді Арсенія Яценюка. Також Гройсман розпочав реформування системи соціального захисту. Від підвищення пенсій, збільшення розміру мінімальної зарплати до докорінної зміни принципів субсидіювання незахищених вервств населення. Від нарахування до вже повної монетизації виплат.
На це не міг замахнутися жоден з колег Володимира Гройсмана на посаді. Хоча про це говорили усі прем’єри з 2000 року.
І ще: Гройсман втілив в життя велику мрію всіх прем’єрів і урядовців – зустрічати Новий рік не в парламенті, захищаючи держбюджет під ялинкою, а в родинному колі, з відчуттям виконаного обов’язку перед країною по вчасному і збалансованому прийняттю головної фінансової дорожньої карти на весь наступний рік, першочергового для всіх напрямків життєдіяльності України. Власне, запровадження цілеспрямованого бюджетування, передачі великого фінансового ресурсу на місця в громади, відхід від поспіху і хаосу в складанні, узгодженні, а потім і затвердженні головного фінансового документу країни, до перспективного трирічного прогнозованого бюджетування. В іншій країні, або і у нашій, але в інший час, все це назвали б "бюджетною революцією". І лише за це Володимир Гройсман увійде в історію як глава Кабміну, що домігся від нардепів вперше затвердити державний бюджет в терміни, виписані в Конституції і Бюджетному Кодексі України.
Але зараз – інші часи. В цих політичних і економічних бурях уряд Гройсмана був і є надійною, не хиткою, а стабільною державною інституцією. І ось нещодавно відбулась цілком логічна політична подія - Володимир Гройсман заявив в ефірі одного з політичних ток-шоу про свої наміри йти у парламент на чолі нової політичної сили.
"Однозначно, що це буде політична сила, яка об’єднає в собі людей з гарною репутацією, людей, які здатні не просто говорити, а реально робити речі, які будуть віддані країні. Я не хочу бути статистом в наступному політичному сезоні, я хочу бути активним, боротися за ідеї та їх впроваджувати", - заявив він.
У політичних колах мусуються здогадки, що це буде за партія, хто в неї увійде, хто будуть її політичні партнери і суперники. Поки що премєр-міністр не розкриває всі карти, даючи змогу політичному бомонду досхочу обговорити новину.
Але очевидне одне: ця політична сила буде позбавлена популізму і нереальних обіцянок, вона буде прогнозованою, логічною у діях і заявах, патріотичною, державницькою і демократичною. Як і усе, що досі робив Володимир Гройсман на всіх посадах – від мера Вінниці до очільника Кабміну.
Одним словом, рекордний прем’єр Гройсман поведе в політику нову, дійсно європейську партію. За духом і за змістом.
Кроки уряду Гройсмана за три роки: