Фото: kmu.gov.ua
Мінінфраструктури України визнано найбільш відкритим міністерством країни — про це свідчать дані дослідження Офісу ефективного регулювання BRDO (створеного МЕРТ, Світовим банком та урядом Канади). Слідом за ним у топ-5 відомств також увійшли МОН, Мінфін, Мінрегіон і Мінкультури. А ось структурами з найбільш закритим доступом до публічної інформації стали новостворене Міністерство з питань окупованих територій, Мінінформполітики і МЗС (див. інфографіку).
ЗІР І ПОШУК. Автори дослідження вивчили сайти 18 міністерств і Кабміну на предмет того, наскільки доступна на них публічна інформації для простих українців і чи дотримується законодавство в цій сфері. Аналіз провели за сімома пунктами: інформаційна відкритість, забезпечення роботи з відкритими даними, публічність планів діяльності, публічність звітності, робота із зверненнями громадян, взаємодії з громадськими радами та боротьба з корупцією.
Оцінюючи інформаційну відкритість, враховували простоту структури сайту, наявність версії для людей з вадами зору, версій для різних пристроїв і зручність пошуку. Тут найбільш відкритим визнано МОН, а найбільш закритим — Міністерство з питань окупованих територій. Те ж саме стосується і публікації відкритих наборів даних. "На сайтах відсутні відеоролики, презентації або інфографіки, які допомогли б розібратися з сайтом, його інформативним наповненням і функціоналом, — відзначають автори дослідження. — Наприклад, Мінсоцполітики або Міненерговугілля мають великі обсяги потрібної інформації, однак знайти її вкрай важко. Вона не структурована".
Для оцінки публічності планів на майбутнє дивилися, чи є на сайті міністерства план-графік роботи на рік, опис довгострокових і короткострокових завдань, а також наявність розділу з проектами. За цим показником лідирує МОН, а найгірші показники — у МІП.
Також важливим пунктом оцінки є публічна звітність уряду — фінзвіти про діяльність відомства та інформація про держзакупівлі. Виявилося, охочіше за інших звітує Мінінфраструктури, а закрито — МЗС. Крім іншого, дивилися на роботу зі зверненнями простих українців: є на сайті міністерства присвячений цьому розділ і функціонує електронна приймальня. Тут "іншим приклад" — Мінінфраструктури. "Мінфін, МОН та Мінінфраструктури запустили повноцінні електронні звернення і онлайн-діалог громадян з представництвами в соцмережах", — відзначають автори дослідження. А в відстаючих виявилися Міноборони і Мінінформполітики.
АНТИКОРУПЦІЯ. Для того щоб оцінити рівень взаємодії міністерства з громадською радою, дивилися на наявність на сайті спеціального розділу, наскільки активно він оновлюється і чи є план роботи ради. Тут також найбільше досягло успіху МОН, а останнє місце дісталося Кабміну і Міністерству з питань окупованих територій.
Завершальним критерієм аналізу стала антикорупційна діяльність виконавчої влади, а саме: є на сайті план-графік заходів по боротьбі з корупцією, є окремий телефон і пошта для повідомлень громадян про факти корупції, публікація на сайті щорічних декларацій про доходи держслужбовців відповідного рівня. Найбільш активними в цьому питанні виявилися цілих вісім міністерств (Мінінфраструктури, Мін'юст, Мінспорту, Міноборони, Мінпаливенерго, МОН, Мінфін), а найпасивнішими — Кабмін, Мінсоцполітики та МІП.
Мобільні додатки і пошук
На думку дослідників, у міністерств масово спостерігаються проблеми з систематизацією даних: "Міненерговугілля так і не опублікувало дані про граничні величини споживання електричної енергії, а Мінагрополітики — інформацію про лісові пожежі, дані моніторингу лісів. Особливо вразив сайт Мін'юсту, де відсутній модуль пошуку. Потенціал мобільних додатків зовсім не використовується. На сьогодні поширення мобільних гаджетів дозволяє розробити мобільні додатки для роботи з актуальними базами даних, комунікації з міністерствами онлайн, отримання актуальних новин, обговорення проектів. Але, на жаль, жодне з міністерств ще не почало роботу в цьому напрямку".