Резолюція Європарламенту по Азову проти РФ: основні плюси і недоліки рішення

25 жовтня 2018, 18:33
В ЄС посилюють тиск на РФ через її агресію проти України, але нові санкції поки не вводитимуться

Фото: AFP

Антиросійська жорстка резолюція Європарламенту по Азовському морю є важливою для України як в політичному, так і в практичному значенні.

Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповіла політолог Олеся Яхно.

Реклама


"По-перше, для України взагалі в принципі дуже важливо, що на різних міжнародних майданчиках обговорюється тема Криму. Тому для України це в будь-якому випадку важливо, оскільки таким чином світове співтовариство демонструє, що воно не погоджується і ніколи не прийме анексію Криму Росією, і, відповідно, ті супутні проблеми, які пов'язані із захопленням Криму, в тому числі в акваторіях Чорного та Азовського морів. По-друге, дуже важливо, що обговорювалася позиція про введення посади спецпредставника Європейського Союзу з проблем, які саме й пов'язані з Кримом, зокрема, по Азовському морю. Це дуже важливо, тому що, як ми знаємо, від США є спецпредставник. Отже, якщо такий представник буде від ЄС, це говоритиме про те, що Євросоюз не має наміру не тільки стратегічно і в довгостроковій перспективі визнавати анексію Криму, а й на прикладному рівні, і на рівні виникнення конкретних проблем, на це реагуватиме", – пояснила вона.

Експерт також нагадала, що днями була заява представника Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріки Могеріні, яка підкреслила, що ЄС не визнає окупацію Криму Росією, тому що межі незалежних держав не можна змінювати шляхом застосування військової сили.

"На вищому рівні ЄС було підкреслено, що вирішення проблем в Азовському морі є дуже важливим, так як вони згодом накопичують проблеми в Чорному морі, де Росія намагається збільшувати свій військовий потенціал, в тому числі нарощує свою військову присутність у морі. Тому для України важливо, що проблема Азова є в міжнародному контексті, і в цьому сенсі ми не залишаємося один на один з РФ, а залишаємося з підтримкою Євросоюзу", – додала Яхно.

Водночас, як розповів сайту "Сьогодні" експерт Михайло Жирохов, у військовому плані рішення Європарламенту по Азову ніяк не вплине на розстановку сил і демілітаризацію в акваторіях двох морів, оскільки ЄП ухвалив за великим рахунком політичну декларацію.

"Абсолютно не змінить ситуацію у військовому плані. Європарламент, як і практично всі європейські структури, займаються тільки дипломатичним тиском на Росію. А такий тиск на РФ, як показує практика, якщо не підкріплений ніякими економічними санкціями, абсолютно неефективний. У ЄС повинні були висловити своє ставлення, показати, що їм не байдуже, але з військового погляду нічого не зміниться. Стосовно питання посилення санкцій, то це – величезна бюрократична процедура. На це може піти від чотирьох до шести місяці. Тобто, якщо сьогодні і буде ухвалене рішення про посилення санкцій, то вони будуть введені тільки через 4 – 6 місяців", – пояснив він.

При цьому Жирохов також нагадав, що у Європейського Союзу своїх збройних сил немає, а його військові структури це – НАТО, і теоретично в Брюсселі можуть організувати військову місію Євросоюзу, "але за весь час історії ЄС це було зроблено тільки один раз, але те рішення ухвалювалося з величезними труднощами".

Реклама

"Тому що для ухвалення будь-якого рішення потрібна згода всіх членів ЄС. І якщо, умовно кажучи, якась Угорщина скаже, що вона проти, або Люксембург, який не має за великим рахунком ніякої ваги на міжнародному рівні, то таке рішення буде заблоковано. Тому це все – струс повітря. Європарламент показав "заклопотаність", але ніяких реальних кроків вони зробити не зможуть", – уточнив військовий експерт.

Раніше в експерт-міжнародник Антон Кучухідзе заявляв сайту "Сьогодні", що політика Кремля після ухвалення Європарламентом жорсткої антиросійської резолюції по Азову поки ніяк не вплине на курс Росії щодо системної дестабілізації і агресії проти України.

Як повідомлялося, Європейський парламент після обговорення ситуації в Азовському морі ухвалив жорстку резолюцію, якою засуджується російська агресія в Азові, мілітаризація окупованого Криму і блокада українських портів.

Нагадаємо, 12 жовтня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБО щодо захисту від Росії на морі. Голова держави доручив провести морський кордон з РФ і оцінити вплив на навколишнє середовище викидів з "Кримського титану".

Реклама

Відзначимо, що через агресію Росії в Азовському морі в Україні постало питання про розрив морського договору з Москвою. Спорудження моста, який з'єднав Росію з Кримським півостровом, перешкоджання комерційному судноплавству в Азовському морі – все це змушує продумувати варіанти реагування з боку України. Ряд експертів в коментарі сайту "Сьогодні" розповіли, чи варто розривати договір по Азову з Росією.