Жителі тисяч населених пунктів у різних регіонах країни п'ють неякісну воду.
На вигляд – рідка іржа тече з крану у Володимира. Після такої "води" все тіло свербить, каже чоловік. А ще це і пити доводиться.
"Ну, а що? Якщо більше нічого немає. Після неї пити хочеться постійно", – сказав Володимир, житель села Сенча.
Іноді рятує колонка біля дороги.
Найкраще, хоча б на вигляд, вода з криниці. Але влітку вона пересихає і вода – пропадає.
Це церковний колодязь, він заколочений вже кілька тижнів. Приїжджала санстанція, взяла воду на проби, зробила аналіз і вирішила, що цією водою місцевим жителям не варто користуватися навіть для технічних потреб.
Голова сільради показує пачку результатів аналізів води. Навіть в артезіанській свердловині – багато заліза і бактерій.
"Більшість цієї пачки, навіть вся пачка, це вода, яка не проходить санепідемнорми. Тільки в одному вимірі – це в школі у нас – стоять очисні установки. До установки вона не відповідає нормам, а після установки відповідає", – зазначив Віктор Лисий, голова Сенчанської сільської ради.
Труби забиті піском і глиною. А ще – кілька років тому в систему потрапила якась технічна рідина.
Замінити потрібно 12 кілометрів водопроводу – це мільйони гривень. У місцевому бюджеті грошей немає. Одна надія – виграти конкурс від інвесторів. Але щоб виділили гроші, місцевим жителям потрібно зібрати 100 тисяч гривень.
У Бердичеві всюди риють колодязі. Навіть у дворах багатоповерхівок. З кранів йде така рідина. Тому без фільтрів – ніяк.
"Такий фільтр коштує близько 30 гривень. 6-7 днів і я його міняю. Порахуйте самі. Плюс тариф за воду, який зараз там близько 13,5 гривень за куб", – сказав Володимир Сенча, житель Бердичева.
Директор водоканалу запевняє, це в Бердичеві випадки поодинокі. Але проблему можна вирішити. Ціна питання – 25 мільйонів гривень і років 2. Щоб замінити всі труби і засувки.
"У нас єдине джерело – це наша річка Гнилоп'ять, де вода, ну, скажімо, не зовсім відповідає за запахом, хоч вона і знаходиться в межах санітарної норми", – додав Микола Ревуцький, директор комунального підприємства "Бердичевводоканал".
Але Юлії пити бердичівську водопровідну воду медики заборонили.
"Вперше я дізналася, що таке камені в нирках у свої 17 років. Це був камінь 11 міліметрів. У 25 років виявилося, що у мене вже були в іншій нирці камені, ну майже як сірникова коробка. Це техногенна катастрофа", – скаржиться Юлія Лефтер, мешканка Бердичева.
І така ситуація по всій країні, запевняють екологи.
"30 тисяч населених пунктів України не мають доступу до якісної питної води. Як вони вирішують це питання? По-різному. Приміром, у Києві – це бювети, і значна частина населення купує воду. Але населення і матеріальний рівень забезпечення людей не дозволяє всім купувати воду", – каже Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Старі труби, зникаючі річки, забруднення ґрунтових та підземних вод – саме через це українцям доводиться пити погану воду, кажуть фахівці. Вирішувати проблему можна, тільки потрібні захмарні суми і дбайливе ставлення до річок та озер.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна".