Революція 2013-2014 рр. забрала життя біл
18-21 лютого 2014 року в історії Революції Гідності стали найкривавішими . Саме в ці дні на головній площі країни загинула велика частина Небесної сотні , багато хто отримав поранення . З ранку 18 лютого протестувальники попрямували до будівлі Верховної Ради , але це рух призвів до серйозного зіткнення з силовиками . Протистояння тривало весь день.
18 лютого 2014 року. Фото: Сергій Ніколаєв
До ранку 19-го лютого правоохоронці штурмували людей, але вдень мітингувальникам вдалося відстояти територію Майдану Незалежності. Переговори опозиції з Віктором Януковичем не дали ніякого результату, а силовики готувалися до зачистки. За деякими даними, на той момент на площі знаходилося близько 30 тисяч осіб. З ранку 20 лютого учасники революції зробили спробу відтіснити силовиків, що частково їм вдалося. Однак, в цей час до протистояння підключилися снайпери, які з дахів готелів "Козацький" та "Україна" вели вогонь по мітингувальникам.
В ці дні був спалений Будинок Профспілок. Фото: Сергій Супинський
У цей день ввечері Верховна Рада прийняла постанову " Про засудження застосування насильства , яке призвело до загибелі мирних громадян України " . Цим документом дії правоохоронців були визнані незаконними , а подальше використання ними силових методів – заборонено .
20 лютого 2014 року. Мітингувальники несуть чоловіка, пораненого снайпером на вулиці Інститутській. Фото: Сергій Супинський
До початку кривавого протистояння під час революції загинули дев'ятеро людей. З 18-го по 21-е лютого 2014 року за різних обставин було вбито 80 осіб, ще 18 померли пізніше від отриманих поранень. Крім того, в зіткненнях і за територією зони конфлікту, за деякими даними, було вбито 17 силовиків. Однак, кількість жертв в різних джерелах розходиться в залежності від місця, часу і причин загибелі людей. Так, офіційні дані Міністерства охорони здоров'я – 105 (з них 94 людини померли під час зіткнень на вулиці Інститутській) загиблих за весь час революції. У той же час організація Amnesty International в своїх звітах посилається на дані Міністерства охорони здоров'я, згідно з якими в результаті протистояння загинули 106 осіб, щонайменше 13 з яких – правоохоронці. Кількість поранених учасників протистояння обчислюється тисячами.
Розслідування тривають вже три роки
У листопаді 2015 року Генеральна прокуратура оприлюднила інформацію про хід розслідування і про те , що про підозру у вчиненні злочинів в ці три дні було оголошено колишньому вищому керівництву країни , главам силових відомств і т.д. (повний звіт).
Майдан після подій лютого 2014 року. Фото: Григорій Салай
На сьогоднішній день , коли після Євромайдану пройшло три роки , винні в смерті понад сто осіб так і не названі , а розслідування все ще тривають . Не так давно головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив , що начальнику департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергію Горбатюку знадобиться 30 років , щоб закінчити всі ці справи . Горбатюк цю інформацію спростував , заявивши , що за багатьма епізодами велику кількість обвинувальних актів направлено до суду і вже розглядається .
Два управління і перші успіхи
У жовтні 2016 року ГПУ розділила слідчу групу на два управління . Одне з них продовжило займатися розслідуванням і передачею до суду справ по Майдану , а друге – злочинами , вчиненими злочинними організаціями . Зокрема , зараз – це досудове розслідування і підготовка до передачі в суд так званої " Великої кримінальної справи " щодо Януковича і його найближчого оточення . Ця справа складається з безлічі епізодів від узурпації влади до заволодіння " Межигір'ям " .
Головним досягненням управління , яке займається розслідуванням трагічних подій на Майдані , стала справа п'яти екс – співробітників " Беркута " – Сергія Зінченка , Павла Аброськіна , Олександра Маринченка , Сергія Тамтури і Олега Янишевського . Їм закидають розстріл 48 людей на Майдані 20 лютого 2014 року. Ще один фігурант – екс – командир спецроти " Беркут " Дмитро Садівник , від слідства втік в Росії , де отримав громадянство .
Днями представники потерпілих представили в суді нове відео, на якому зображена стрільба на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року
Нове відео з вулиці Інститутської. Відео: Youtube/Громадське Телебачення
Януковичу оголосили про підозру
Віктор Янукович під час допиту. Фото: AFP
Крім того, в січні 2017 року Печерський районний суд Києва надав дозвіл на заочне досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Януковича в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (Державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України) та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 (пособництво в веденні агресивної війни) КК України. Також прокуратура отримала санкцію на затримання втікача екс-президента.
" Саме цей закон відкриває двері для передачі вже в цьому місяці справи Януковича за звинуваченням у державній зраді . Саме цей закон відкриває двері для уточнення підозри і передачі звинувачення Януковичу , Захарченку та Якименку щодо подій на Майдані , в першу чергу по незаконному оголошенню антитерористичної операції , що призвело до застосування спецпідрозділів і загибелі понад сто людей . Нам потрібен цей закон " , – зазначив Луценко .
Перші вироки і розслідування щодо пострілів в силовиків