/ Фото: Сьогодні
Поки на детекторах брехні тестують депутатів фракції "Слуга народу", кореспондент "Сьогодні" Тетяна Гаврилюк вирішила пройти випробування на поліграфі, щоб з'ясувати – чи можна обхитрити "машину правди", і дізнатися, чи може результат такої перевірки служити доказом провини або невинуватості?
"Сьогодні" зустрілися з Ігорем Усиковим, який вже 12 років працює експертом-поліграфологом.
"До цього я слідчим 20 років пропрацював. Тому я все життя займаюся розслідуваннями", – розповів Усиков.
Журналістка "Сьогодні" йде на експеримент. Тетяну Гаврилюк обвішують проводами.
"Цей датчик реєструє амплітуду вашого дихання", – пояснює Ігор Усиков.
Апарат стежить за диханням, тиском і серцебиттям.
"Ми можемо бачити пульсацію крові", – говорить експерт Ігор Усиков.
Щоб з'ясувати правду, на обробку одного питання фахівцеві треба від двох до шести годин. Журналістка "Сьогодні" проходить лише попередню перевірку.
"Ви готові до того, щоб пройти тестування на поліграфі", – говорить експерт-поліграфолог Ігор Усиков.
Щоб обдурити поліграф, кореспондентка "Сьогодні" намагається підміняти в голові питання, щоб відповідати ніби не на них.
"Ваше ім'я Тетяна Гаврилюк?", – запитує експерт. "Ні", – відповідає журналістка Тетяна Гаврилюк.
Але врешті-решт датчики апарату фіксують брехню.
"Ось ці хвилі вказують на те, що Ви сиділи, чекали цього питання. Ви хвилювалися. Коли я питання поставив, Ви заспокоїлися, і Ваш стан змінився. З імовірністю 95% поліграф показує, що була брехня при відповіді на питання: "Ви Тетяна Гаврилюк?", – пояснює експерт-поліграфолог Ігор Усиков
Але поліграф – не панацея від брехні. Адже є люди, які перевірці просто не піддаються.
"Це люди, як ми говоримо, безсовісні, патологічні брехуни. Є люди, які психічно хворі. І третя категорія – це ті, які випили якихось ліків спеціально. Тобто, це вважається протидією", – пояснює Ігор Усиков.
Але поліграфологи впевнені: досвідченого фахівця такими витівками не обдуриш. В Україні використання поліграфа спеціальними правовими документами не регулюється. Хоча такі процедури законні – з письмової згоди опитуваного. Але беззаперечним доказом "детектор брехні" бути не може.
"У всьому світі він використовується в кримінальному праві. Але ніде не є 100% доказом. Оскільки технологія не дає можливості на 100% вказати, людина бреше або говорить правду. Але в кримінальному процесі це використовується як додатковий доказ про можливу ймовірності тієї чи іншої події", – говорить юрист Денис Бугай.
Періодично на детекторі брехні перевіряють, наприклад, працівників НАБУ. У 2015 році екзаменували і колишніх міліціонерів під час переатестації.