Рівно шість років тому в селі Семенівка, що поблизу Слов'янська, відбувся перший потужний бій українських сил з бойовиками, в якому наші бійці зазнали серйозних втрат. Тільки в другій половині червня сили АТО припинили там бойові дії – Семенівка після терористів залишилася в руїнах. 5 травня 2014 року антитерористична операція перетворилася на повномасштабну війну.
Тоді під Слов'янськ стягнули бійців Нацгвардії, ВСУ, СБУ, десантників і навіть елітний спецпідрозділ "Альфа". Село Семенівка поблизу Слов'янська відігравало надзвичайно важливу роль в контролі комунікацій – там було важливе перехрестя. Це розуміли і українське командування, і противник. Силам АТО було поставлено завдання – захопити блокпост біля цього перехрестя і закріпитися там.
Однак вранці 5 травня в районі залізничного мосту колона українських сил в районі Семенівки потрапила в засідку – нацгвардійцям разом з "альфівцями" довелося вперше зіткнутися з організованим спротивом.
"Ми повільно просувалися до переїзду в Семенівці. Наблизилися до мосту і перед в'їздом в село ми потрапили під обстріл. Стало зрозуміло, що нас тут уже "чекають". Штурм проходив чотирма екіпажами БТР, двоє з яких – "альфівців". Дійшовши до залізничного переїзду, за 600 метрів, ми потрапили під сильний обстріл з усіх боків, тому були змушені ховатися. Ну як ховатися – БТРи з боків і група людей посередині. Ми відкрили вогонь з різних видів зброї: це і озброєння БТР, і кулемети. Стрілянина була дуже щільна, але підійшовши зовсім близько, а це вже безпосередньо в саму Семенівку, потрапили під ворожий обстріл з гранатометів. Було таке відчуття, що ми в пастці. Колона (сил АТО), яка йшла нам назустріч з Краматорська, теж вступила в бій, і в зв'язку із цим, нам потрібно було розвертатися. Але в один момент з боку Слов'янська почала підходити нова група бойовиків..." – згадує офіцер з позивним "Мирон".
Бій із сепаратистами тривав кілька годин. Зайнявши позиції в житлових будинках, ворог вів шквальний вогонь по українських військових. Але завдяки вмілим діям спецназівців бойовики понесли значні втрати і відступили до промзони Слов'янська. При цьому краматорська колона була врятована і вийшла без втрат завдяки професіоналізму і самопожертві своїх бойових побратимів, які прийняли цей перший страшний удар на себе. У тому бою загинули троє військовослужбовців, вісім отримали поранення.
В СБУ також згадали про своїх побратимів – майора Руслана Лужевського і полковника Олександра Аніщенка, які загинули під час того бою.
Нещодавно ми писали, що шість років тому в історії України почався новий етап, довгий і кровопролитний, – антитерористична операція Збройних сил України на сході країни, спрямована проти сепаратистів, що захоплювали головні будівлі в ряді міст – Харкові, Донецьку, Луганську. Читайте детальніше, як починалася АТО.