Олександр Прокопчук. Фото: скріншот
Заява Росії про начебто втручання США у вибори голови Інтерполу, на яких зі скандалом програв кандидат від РФ генерал-майор поліції Олександр Прокопчук, не має під собою ніяких підстав, адже визначальним чинником при голосуванні була мобілізація "здорових сил" в цій міжнародній організації і провал виборчої стратегії Кремля.
Про це сайту "Сьогодні" розповіла політолог Олеся Яхно-Бєлковська , коментуючи перемогу південнокорейця над росіянином при переобранні керівника Інтерполу.
"Не знаю, що Росія розуміє під" втручанням ", тому що, як ми знаємо, перед виборами були саме публічні заяви і звернення американських сенаторів. Але, вцілому, публічну позицію не можна вважати втручанням. Причому така публічна позиція була не тільки з боку США, а, наприклад, з боку України. Вона була теж дуже активною на різному рівні. Починаючи, з того ж голови МВС України Арсена Авакова, який безпосередньо брав участь на Генасамблеї Інтерполу в Дубаї і, закінчуючи головою Меджлісу, нардепом Рефатом Чубаровим, який говорив публічно про неприпустимість обрання представника РФ. Росія думала, що просто якимось чином різні країни не встигнуть мобілізуватися проти перспективи обрання російського кандидата в керівництво Інтерполу. Але, як на мене, всі здорові сили в цій організації консолідувалися і не підтримали голосуванням російського кандидата, а обрали представника Південної Кореї", – пояснила вона.
За словами Яхно-Бєлковської, тому публічні заяви представників США, України та інших країн ніяк не вважають втручанням, а саме "є здоровою реакцією низки країн на те, що кандидат від країни, яка звинувачується сьогодні в порушенні норм міжнародного права, втручанні у внутрішні справи в кількох країнах і використанні механізмів, в тому числі Інтерполу, для розправи над своїми політичними опонентами".
"Нагадаю, що навіть проти екс-прем'єра України Арсенія Яценюка (що вже смішно само по собі) РФ відкрила справу, звинувачуючи його в участі в чеченській війні зі спробою внести того в бази Інтерполу. Можна навести чимало інших прикладів, які не стосуються України, а, наприклад, відносяться до тієї ж Росії, коли за політичними ознаками вона робила спроби внесення в список розшукуваних осіб (опонентів Кремля, – Авт.). У цьому контексті, наприклад, в ці дні активно обговорювалася "справа Браудера". Взагалі було дивно для багатьох країн, як так вийшло, що кандидат від Росії зміг претендувати (і дійсно мав реальні шанси) на обрання керівником Інтерполу. До речі, деякі країни робили заяви про вихід з цієї організації, якщо російський кандидат переможе. Вчора, наприклад, Литва заявляла про це. При цьому, думаю, якби раптом кандидат від РФ переміг, з Інтерполу вийшла б не тільки Литва. Повторюся, в цій ситуації справа – не в США, а в тому, що здорові сили правильно відреагували на можливу перспективу обрання росіянина головою Інтерполу", – додала вона.
Раніше в Міністерстві закордонних справ України привітали результат виборів глави Інтерполу, на яких переміг представник Південної Кореї, і відзначили зусилля українських представників, який працювали над поразкою Росії.
Нагадаємо, на 87-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу відбулося голосування за обрання нового голови міжнародної поліцейської організації. Ним став представник Південної Кореї Кім Чон Ян, який впевнено обійшов російського кандидата Олександра Прокопчука – 60,5% голосів проти 39,5%.
Днями стало відомо, що генерал-майор з РФ міг очолити Інтерпол. Олександр Прокопчук був основним суперником південнокорейця і був серед фаворитів голосування.
У свою чергу народний депутат Антон Геращенко розповідав, що кандидат від Росії є співробітником російської розвідки. Якби Прокопчук був обраний президентом Міжнародної поліцейської організації, то це означало б підпорядкування Інтерполу російським спецслужбам, заявляв нардеп.