Незважаючи на падіння гривні і зростання цін, забезпечених українців стало більше

17 листопада 2014, 07:22
Більшість живе на зарплату в 1500-3000 грн, а кожен четвертий отримує менше 1500. Експерти вважають, що статистика не враховує чорний нал

За рік в Україні стало більше " номінально багатих " людей : за даними Держслужби статистики , кількість українців , які отримують зарплату нижче 1500 грн , за підсумками трьох кварталів 2014 знизилося на 3,6 % , або приблизно на 120 тис . осіб. А от кількість людей з доходами від 1500 до 10 тис . і більше виросло – це при тому , що в країні падає економіка ( див . інфографіку ) . Збільшилася і середня номінальна (без урахування інфляції) зарплата за січень- вересень: якщо рік тому вона була 3227 грн , то зараз – 3424 грн , або майже на 200 грн більше.

Втім , як роз'яснив нам президент Украналітцентру Олександр Охріменко , реальний заробіток середньостатистичного українця , який враховує інфляцію , що впала за рік на 4 % – адже ціни за січень-вересень виросли в середньому на 8,8 % і " з'їли " дохід, що зріс . За прогнозами експертів , реальна зарплата буде падати і далі , адже за підсумками року очікується інфляція в 20-22 %. " Падіння в економіці триває, на Донбасі йдуть бої , шахти і заводи там не працюють , – каже Охріменко. – Але ж , за даними Держстатистики , заробітки жителів в Донецькій і Луганській областях завжди були високими ( в середньому – до 4000 грн / міс . ) – це вище середніх по Україні . Тому можна прогнозувати зниження середньої номінальної зарплати по країні за підсумками жовтня".

Реклама

"ПЕРЕТІКАННЯ" ЗАРПЛАТ.Аналітик МЦПД Олександр Жолудь підрахував : якби зарплати росли пропорційно інфляції ( нагадаємо , соцстандарти у нас з початку року не підвищувалися , тому минзарплата як і раніше дорівнює 1218 грн ) , то в країні практично не залишилося б людей, що мають заробітки нижче 1500. " Помічене нашою статистикою зменшення низькооплачуваних людей – чисто формальне . Наприклад , працівник отримував 1495 грн і вважався " бідняком " , а тепер йому платять 1505 грн , і він вже входить в групу середньооплачуваних ... Таке " перетікання " зарплат спостерігається і по іншим категоріям – окрім, мабуть , заробляють понад 10 тис . грн " , – каже Жолудь.

За даними кадрового порталу rabota.ua , ростуть зарплати насамперед у IT – сфері – тут фахівці з досвідом роботи цілком можуть претендувати на заробітки в 10 тис . грн і більше. А керівник дослідницького центру порталу hh.ua Уляна Маслова стверджує , що офіційна статистика не відображає реального становища з оплатою праці , адже, за їхніми дослідженнями, в окремих сферах (насамперед це торгівля та виробництво) частка " чорної готівки " доходить до 60 %. Тобто офіційно працівникові платять обов'язкові мінімальні 1218 грн , а решта – в конверті. Найменше тіньових доходів , за даними hh.ua , у медиків та аграріїв – не більше 1 % від числа всіх працівників галузей .

Як видно зі статистики , як і раніше найбільше працівників ( 4 з 10) потрапляють в категорію заробляють 1500-3000 грн . Це наш так званий "середній клас" , але тільки чисто арифметично , так як середньостатистична сім'я (двоє дорослих і дитина ) сьогодні насилу може стерпно прожити навіть на 6000 грн .

" Сегодня" , спираючись на дані Держстатистики , прикинула , як може виглядати в грошах бюджет такої сім'ї , і порівняла , що собі можуть дозволити сім'ї з різним рівнем доходів . В середньому, у сім'ї , що заробляє в місяць 6000 грн , 40 % щомісячних доходів (2400 грн або менше 27 грн в день на людину ) йде на харчування , 17 % ( 1020 грн ) – на покупку одягу , взуття , посуду , меблів , побутової техніки , 8 % ( 480 грн ) – на проїзд і послуги зв'язку (телебачення , мобільний зв'язок , інтернет ) , 12 % – на оплату " комуналки " ( 720 грн ) , 5 % ( 300 грн ) – на інші товари та послуги (освіта , перукарня , дрібні витрати ) , 5 % ( 300 грн ) – на ліки та лікування , 7 % ( 420 грн ) – на " шкідливі звички " – тютюн і алкоголь , ще 6 % ( 360 грн ) залишається на відпочинок і розвага ( вся ця сума , або більша її частина може бути відкладена на відпустку ) .

НИЖЧЕ І ВИЩЕ СЕРЕДНЬОГО. Для простоти підрахунків приймемо , що така ж сім'я , але з доходами всього 3000 грн , так само платить за " комуналку " 720 грн . Виходить , що з решти 2280 грн їм треба і прогодуватися , і вдягтися , і поповнити рахунок на мобільному телефоні , і оплатити проїзд , і ліки. Висновок: якщо не підробляти і не мати " спонсорської допомоги" від батьків , вижити така сім'я може тільки впроголодь . Тепер розрахуємо витрати для двох дорослих і малюка , які на трьох мають 10 тис . грн (таких сімей приблизно одна з чотирьох ) . Якщо припустити , що на їжу та інші витрати ця сім'я витрачає стільки ж , скільки і середньостатистична (6000 грн ) , у них залишається ще 4000 грн заначки .

За словами Охріменка , насправді витрати на харчування , одяг , розваги , навчання дитини в спортивній секції , музичної чи художньої школі у цієї сім'ї вище , тому накопичити вдається приблизно вдвічі менше ( 2 тис . грн на місяць або 24 тис . на рік) . До девальвації гривні їх вистачало , наприклад , на 10-денний відпочинок втрьох в Туреччині або в Єгипті , тепер , на жаль , максимум на 5 днів. Мало в чому собі не можуть відмовляти лише родини , де на трьох виходить 20 тис . грн на місяць і більше. " При вмілому плануванні бюджету ці люди мають недорогу іномарку ( ціна $ 15-20 тис . ) , виплачують іпотеку , раз в 1-2 року можуть відпочити за кордоном , – каже Охріменко. – Це і є справжній "середній клас" за західними стандартами . На жаль , у нас таких лише 15 % , а в розвинених країнах – більшість населення".