/ Фото: Анатолiй Бойко
"Ми робимо конкурентний ринок – куди пацієнт, туди і фінанси. Нацслужба здоров'я направляє гроші згідно з договорами і кількістю послуг, що надаються. Тому людина зможе вибирати будь-який заклад, в тому числі і приватний, якщо він бере участь в програмі "Безкоштовна діагностика". Просто людина йде туди, де є кваліфікована допомога. Я думаю, скоро ми взагалі забудемо про розмежування на державні і приватні установи, не звертатимемо увагу на форму власності. Це конкуренція за пацієнта", – розповів нещодавно в інтерв'ю сайту "Сегодня" заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
Тема ця здалася нам цікавою, а тому ми вирішили дізнатися самі і пояснити читачам, як це працюватиме.
За що держава платить приватним лікарням?
Раніше було так: є якийсь бюджет, весь він іде до комунальних та державних лікарень. Скільки їм потрібно грошей, особливо не ніхто не підраховував – що залишалося в скарбниці, то на охорону здоров'я і направляли. Такий підхід за 28 років перетворив комунальні та державні лікарні на "жебраків" із застарілим медобладнанням та злиденними медпрацівниками.
Але підхід змінився. МОЗ почало підраховувати, скільки коштує кожна послуга в лікарні. І тепер фінансування охорони здоров'я залежить від того, де пацієнти лікуються і від чого саме. Наразі є тарифи на первинну медицину: послуги терапевтів, сімейних лікарів та педіатрів. Якщо приватну лікарню влаштовують тарифи держави, вона може відмовитися брати гроші з пацієнта – лікування оплачує держава. Для цього медзаклад укладає договір з Національною службою здоров'я України.
Фото: А. Бойко
Наприклад, 370 гривень на рік – це базовий тариф за пацієнта, який держава сьогодні платить лікарю первинки. Залежно від віку пацієнта тариф може підвищуватися вчетверо.
Якщо перемножити і підсумувати всі цифри, вийде, що терапевт може на рік отримувати майже мільйон – 941 200 грн. На місяць це 78,4 тисячі гривень. З цієї суми треба заплатити податки, внести плату за оренду приміщення і комуналку, видати зарплату медсестрі і іншому персоналу, якщо вони є. Плюс, до цієї суми входять витрати на аналізи, діагностику і так далі. Але всю суму лікар отримає тільки якщо він працює як ФОП. Якщо ж лікар працює в штаті державної або приватної лікарні, то гроші прийдуть саме на рахунок медустанови. А скільки отримає лікар – визначає керівництво лікарні.
До 2020 року МОЗ розрахує тарифи на послуги у всій медицині: скільки коштує візит до окуліста, скільки коштує видалити апендицит і так далі. І гроші держава платитиме туди, куди підуть лікуватися пацієнти, незалежно від форми власності.
Боротьба за державні гроші
Медзаклади боротимуться за те, щоб людина прийшла лікуватися саме до них. Між державними і приватними лікарнями розгориться конкуренція. Може виявитися так, що пацієнти перейдуть до комфортніших приватних клінік. Або комунальні медустанови підтягнуться до рівня приватних: зроблять ремонт, наведуть порядок з чергами, оновлять обладнання.
Однак обидва варіанти можливі в великих містах. Мережа комунальних та державних лікарень набагато більше, ніж приватних. До того ж, приватні медзаклади перебувають у великих містах.
Фото: medreform.in.ua
Наприклад, у Волинській області комунальні медустанови поки беруть все фінансування собі. На кінець минулого року жодна приватна клініка чи лікар не підписали договір з НСЗУ. А ось в Києві комунальні лікарні отримали 572,68 млн грн, приватні – 354 тис. грн.
Заступник міністра інфраструктури Павло Ковтонюк впевнений, що комунальні медустанови підтягуватимуть свій сервіс: " стали помічати, що до них приходять люди і що їм треба створити зручні умови перебування в установі. Наприклад, записати на прийом по телефону, обладнати місця для очікування і дитячих колясок. Замінити реєстратуру з віконцем, в яке треба кричати, на рецепції, де є людина, яка привітно зустрічає пацієнта".
Хто виявився в вигіднішому становищі
Наразі близько сотні приватних медустанов підписали договір з НСЗУ. Це означає, що залишається частина приватних клінік, які не вірять, що держава платитиме і що встановлені тарифи окупляться, вважає Руслан Червак, генеральний директор Європейської мережі медичних закладів Medicover в Україні.
"Державні і приватні медичні установи знаходяться не в конкурентних умовах. Тому кордони між ними ніколи не зітруться. Державні медичні установи знаходяться в кращому фінансовому становищі, ніж приватні, це однозначно, адже їх інвестором виступає держава – найкращий з існуючих інвесторів. Ці установи отримують від держави будівлі, оплачувані комунальні послуги і дороге обладнання. Держава роздає мамографи, ультразвукові апарати, лапароскопічні стійки, прилади для ембріологічних лабораторій тощо. Все це, на жаль, створює державним лікарям неоподатковуваний приватний бізнес – дохід до кишені, про який всі знають. Саме тому в Україні кількість комп'ютерних томографів на тисячу населення в рази більше ніж в Австрії або Німеччині. Адже "відкат" за таке обладнання є також найбільшим. Хіба приватному закладу хтось "дарує" комп'ютерний томограф? Інвестор повинен його придбати, пізніше – амортизувати, щоб повернути вкладені кошти. А хто в державній клініці думає про повернення коштів за поставлене обладнання?" – говорить Руслан Червак.
У медичному будинку Odrex (Одеса), який вже підписав договір з НСЗУ, зазначають, що конкуренція за пацієнта між державними і приватними лікарнями вже є. Однак приватні не можуть брати участь в програмі "Доступні ліки" і розподілі вакцин.
"Діяльність Національної служби здоров'я спонукатиме до розвитку як приватні, так і державні та комунальні установи. Тому останні більше не зможуть залишатися такими, якими вони є зараз, а поліпшуватимуть якість медичних послуг. Відносно приватних закладів, то передові технології, сервіс і досвід платних клінік стають доступними значно ширшому колу пацієнтів. Безумовно, приватні установи в цьому зацікавлені", – прокоментував Тигран Арутюнян, гендиректор Odrex.
Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" розповідав, як в Україні збираються ввести ліцензії для лікарів.