Українські копи останнім часом все частіше справляють весілля – в їх рядах з'являється все більше пар. Напередодні Дня закоханих "Сегодня" поспілкувалася з кількома родинами, де чоловік і дружина – при погонах.
ІСТОРІЇ КОХАННЯ. Зовсім недавно узами шлюбу пов'язала себе нова пара – Сергій і Марина. На церемонії одруження вони були в новенькій поліцейській формі. 24-річний Сергій Чередниченко – курсант Нацакадемії внутрішніх справ, а його 21-річна наречена – слідчий Марина. Старший сержант Сергій каже, що за фактом дружина старша від нього за званням – вона зараз лейтенант, але дискомфорту через це за два тижні спільного життя не відчув.
Сергій і Марина. Познайомилися в академії МВС, а на своєму весіллі були в новенькій формі
"Познайомився я зі своєю майбутньою дружиною в Івано-Франківську, де навчався. Я був на першому курсі, а Марина – на третьому. Марина приїхала у відрядження зі своїм взводом на 2,5 місяця. Коли я її побачив, то зрозумів, що вона мені сподобалася. Я знав її командира, розпитав його трохи про неї, потім знайшов її сторінку в соцмережі і додався до неї в друзі. Так і познайомилися, почали листуватися. Коли минуло 2,5 місяця її відрядження, то вона мала повертатися на навчання до Києва. Я пішов до ректора Володимира Чорнея на прийом, пояснив, що зустрів дівчину і хочу перевестися до Києва. Мені пішли назустріч. Два тижні тому ми одружилися", – каже Сергій. До цього додає, що поки що виходить бачитися з дружиною кілька разів на місяць. "Я ж вчуся в Києві, а вона працює в Рівному", – уточнив він.
Сергій Дерев'янко. Разом з дружиною хоче, щоб дочка теж стала поліцейською
Ще одна родина при погонах – це кияни майор Сергій (начальник відділу технічних засобів навчання) і капітан Мар'яна Дерев'янко (співробітник відділу міжнародних зв'язків). Вони обидва працюють в Нацакадемії внутрішніх справ. Познайомилися на роботі, одружилися і тепер виховують доньку Наташу. "Ми з Сергієм познайомилися 2010 року в академії. Зблизитися нам допомогла наша спільна знайома, яка знала, що ми один одному подобаємося. Мій номер телефону він попросив аж через два роки після знайомства, потім запросив на перше побачення. Запам'яталося, що на перше наше спільне 14 лютого Сергій подарував мені перстень, а я йому подарувала торт, який сама спекла. Чоловік іноді жартома під час суперечок звертається до мене як до молодшого за званням. Так і починає: "Товаришу капітане", – розповідає Мар'яна. І продовжує: "Ми з чоловіком в цій професії першопрохідці, не з династії. Будемо раді, якщо дочка в майбутньому пов'яже життя з поліцією, але про це поки що рано говорити, їй скоро виповниться лише чотири рочки".
Щасливі разом. На перше 14 лютого він подарував дівчині кільце
Третя пара – колишній проректор Нацакадемії внутрішніх справ Олександр Джужа і його дружина, також полковник у відставці Тамара Третьякова наступного року збираються відсвяткувати перлову весілля, тобто 30-річчя з дня одруження.
"Ви знаєте, скажу прямо – 14 лютого не вважаю святом, але дочку привітаємо. Стосовно нас з чоловіком, то ми познайомилися 1984 року, я вчилася в ад'юнктурі, освоювала напрямок кримінології та боротьби зі злочинністю неповнолітніх, – розповіла нам Тамара Третьякова. – Нам було трохи більше 30. Я була ад'юнктом, а Олександр – викладачем. Я мріяла, щоб його з роботи забрали, а мене поставили. У мене з ним була конкретна конкуренція. Але у мене були з ним спільні знайомі, я навіть знайомила його з дівчатами і дознайомилась (сміється. – Авт.) до власного весілля. Від знайомства до весілля минуло близько трьох років".
ЕКСПЕРТ. Як розповів нам психолог-криміналіст Юрій Ірхін, який досліджував службові романи, до 2000-х були популярні союзи "правоохоронець – вчитель". "І ті, і ті з ранку до вечора на роботі. Але з початку 2000-х намітився перелом в тенденції: до цього в міліції було набагато менше, ніж жінки, не більше 15%. Зараз таких спілок набагато більше. Якщо взяти, наприклад, академію внутрішніх справ, то після випуску на 1000 курсантів доводилося 10-15 пар. Це досить велике число", – говорить Ірхін.
Найрідкісніші і найчастіші союзи
Один з найрідкісніших союзів в Україні, коли один з подружжя – початківець правоохоронець, а другий – бізнесмен. Психологи пояснюють це тим, що у людей таких професій практично немає спільних інтересів і, по суті, різне світосприйняття: силовики працюють за статутом, а підприємці зобов'язані креативити в своїй роботі.
А ось одна з останніх тенденцій наших днів – це шлюби тих, кого познайомила війна на Донбасі. Наприклад, за словами волонтера Івана Звягіна, за роки конфлікту на Донбасі з'явилося кілька родин, де наречений був бійцем, а наречена – волонтером.
"Є й випадки, коли і чоловік, і дружина вирушили на фронт захищати Україну, – каже Звягін. – Але в своїй більшості чоловіки-військові схильні вибирати собі в дружини дівчат з цивільних, – каже практикуючий психолог Лілія Вороніна. – Це відбувається з- за того, що чоловіки-військові сприймають жінку в берцах і формі швидше як соратника. Тобто перевагу віддають тим, хто звик ходити на підборах в рюшечках і мереживах. Якщо взяти атошні весілля, то ми бачимо, що більшість жінок, які вийшли заміж за бійців, самі військовими не були, а були волонтерами або медсестрами".