Фото: Getty
За даними Військової прокуратури України, на окупованій території Донбасу перебуває до 40 тисяч озброєних людей, які навчаються офіцерами армії РФ. "Служба" на Донбасі зараз стає все менш популярною для найманців через низькі заробітки. Куди "дохіднішою" вважається війна в Сирії. "Сегодня" розібралася, як змінювався контингент бойовиків на Донбасі і громадяни яких країн зараз намагаються заробити на війні в Україні.
Донецькі, татарські, осетинські, бурятські...
Про чисельність армії бойовиків, що воює проти України, розповів головний військовий прокурор Анатолій Матіос. За його словами, йдеться про 40 тисячах збройних людей, зведених в два армійські корпуси, що діють на території Луганської та Донецької областей.
"Це добре екіпірована і забезпечена військова сила. Більше 35 тисяч людей, 5 бригад, 3 окремих полки, 8 окремих батальйонів, 2 окремі роти, 5 батальйонів територіальної оборони. Тільки в "ДНР" понад 18 тисяч військових; 320 танків, 600 бойових броньованих машин, 250 знарядь, 130 реактивних систем залпового вогню", – заявив Матіос.
За його словами, навчають бойовиків російські військові фахівці, чисельність яких в окремі періоди досягала 16 тисяч осіб, а зараз їх близько 3 тисяч. Основним "мобілізаційним ресурсом" для обох "корпусів" є місцеві жителі, для яких служба в "армії" після закриття підприємств залишається однією з небагатьох можливостей для заробітку.
За словами Захара Прилєпіна – російського письменника і пропагандиста, що підтримує т.зв. "ДНР", – зарплата в "корпусах" становить 15-16 тисяч рублів, максимум – 20 тисяч (від 7 до 9,6 тис. грн).
"Всупереч поширеним міфам, платять тут сущі копійки... У Сирії – більше. Але мужики наші – донецькі, російські, татарські, осетинські, бурятські – тягнуть обидві війни, як свої", – заявив Прилєпін, видавши таким чином і контингент росіян, прибувають повоювати на Донбас. На рахунок "тягнуть обидві" – це сильно сказано. Та й, за різними оцінками, кількість "російських добровольців" становить понад 50% від загальної чисельності обох "корпусів". "Рекрутуються бойовики також з квазідержав, що перебувають під контролем Росії", – уточнив головний редактор сайту "Інформаційний спротив" (ІС) Юрій Карін.
Так, за даними ІС, в Харцизьку банду козаків чисельністю до 60 осіб очолює виходець з Південної Осетії. Інший осетин призначений командиром аналогічного бандформування в Торезі. Також, за даними ІС, збройний конфлікт на сході України привернув і громадян Молдови. За інформацією Служби інформації і безпеки (СІБ) Республіки Молдови, на Донбасі побували близько 100 громадян Молдови, з яких до відповідальності було залучено близько чверті. При цьому більше половини молдавських найманців є вихідцями з Придністров'я, яке також перебуває під впливом Росії.
...і сербські
Найчисленнішим, після російського, є "контингент" з Сербії. За словами аналітика Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марії Кучеренко, є дані про 300 сербів, які воювали на території псевдореспублік. Наприклад, як уже повідомляла "Сегодня", ватажок так званих сербських четників Братислав Живкович брав участь в анексії Криму. Пізніше четники повернулися до Сербії.
Ще одним відомим сербським найманцем є Деян Берич (Дека), який ще 2014 року став снайпером в лавах бойовиків. Як зазначила Марія Кучеренко, наприкінці січня вийшло інтерв'ю Берича в журналі Ekspres.
"У ньому найманець відкрито говорить про те, що перші серби прибули до Криму наприкінці лютого 2014 року за запрошенням "російських добровольців югославських воєн, яким зобов'язані". Однак не всі вони були четниками. Крім того, в тексті згадується його конфлікт з іншим найманцем – Радомиром Почучею, який звинувачував Берич в "спробі закрити 240 сербів в Донецьку". Це дозволяє зрозуміти масштаб найманську присутності сербів на Донбасі в самому початку конфлікту", – розповіла Марія Кучеренко.
За її словами, в цьому ж інтерв'ю Деян Берич розповів, що разом зі своїм напарником, відомим під позивним Малюк, створив на Донбасі школу снайперів. У цьому брав участь також якийсь "ізраїльтянин російського походження, що служив в ізраїльській армії, просто геній у багатьох питаннях". Берич підкреслив, що його головним завданням зараз є "убезпечити Захарченка (ватажка "ДНР". – Авт.) від можливого снайперського вогню". Деян Берич і Братислав Живкович залишаються на сході України, але ведуть життя, більше схоже на життя знаменитостей, ніж "ополченців", зазначила Марія Кучеренко. Зокрема, на сторінці Живковича в соцмережах можна побачити фотографії, які свідчать про те, що найманець відвідує розкішні готелі, сауни і басейни. Водночас, за словами експерта, Сербію не можна вважати проросійською державою.
"Так, безумовно, є вплив РФ через низку "культурних" і "гуманітарних" центрів, але в Сербії досить сильне громадянське суспільство, налаштоване проєвропейськи і готове відстоювати європейський вектор розвитку країни", – підкреслила Кучеренко.
Крім сербів, з так званого далекого зарубіжжя до України приїжджали найманці з Франції, Іспанії і навіть Бразилії. Зокрема, громадянин Бразилії Рафаель Лусваргі воював на території України з осені 2014-го по весну 2015 року. Потім він повернувся додому, але восени 2016 року знову прилетів до України з метою працевлаштування. Прямо в "Борисполі" його взяли співробітники СБУ, які насправді і виманили Лусваргі, пообіцявши йому роботу. У січні 2017 року Печерський суд засудив Лусваргі до 13 років позбавлення волі, але в серпні Апеляційний суд Києва повернув справу на нове досудове розслідування. Мабуть, Рафаеля Лусваргі врешті-решт обміняли на українських військовополонених під час великого обміну, який відбувся 27 грудня 2017 року. У всякому разі 15 грудня Печерський суд змінив бразильцеві запобіжний захід, після чого Лусваргі був включений до списку з обміну.
Злочин і кара
"Служба" на Донбасі через низькі зарплати стає все менш популярною. За даними російських ЗМІ, зарплата найманців Сирії становить $ 3-4 тис., але за виконання особливо складних завдань можуть платити і набагато більше. Як повідомляла "Сегодня", офіційно в Сирії перебуває російське авіакрило, яке діє на запрошення президента Башара Асада. Але неофіційно росіяни проводять і наземні операції – руками найманців з приватних військових компаній, найвідомішою з яких є ПВК Вагнера. Російські "іхтамнети" гинуть в Сирії не менше, ніж в Україні. Останнім випадком став розгром, який американська авіація вчинила колоні "вагнерівців", які намагалися захопити нафтогазове родовище в сирійській провінції Дейр-ез-Зор. Серед найманців були і ті, хто "відзначився" в Україні. В результаті ракетно-бомбового удару, за різними оцінками, загинули понад 300 "приватників". Загибель в бою з подальшим забуттям поки залишається найймовірнішим результатом найманства.
Влада країн, звідки приїжджають бойовики, не завжди притягує їх до відповідальності. Зокрема, за словами Марії Кучеренко, 23 січня цього року СБУ передала Сербії 23 прізвища сербських найманців, які воюють на боці ПВК Вагнера. А з жовтня 2017 року СБУ передала офіційному Белграду 103 прізвища найманців. Є інформація лише про 45 справ (станом на листопад 2017 року) і 28 вироків, але без деталізації за прізвищами та іменами.