Батьки школярів уже кілька місяців гнівно критикують реформу системи загальної середньої освіти. За якою звичної школи не буде. Буде окремо початкова школа: з першого по четвертий класи; гімназія з 5-го по 9-й і ліцей – 10-12 класи. Є ще змішані типи – початкова школа-гімназія.
На батьківських форумах почали публікувати попередні списки шкіл, де не планують набирати старшокласників. І, звичайно, пішли розмови, що до школи братимуть за принципом – у кого більше грошей. Чи є привід для паніки та чи справді в Україні масово закриватимуть школи, розбирався журналіст "Сьогодні. Підсумки" Тарас Левченко.
Шкіл стане менше?
"До 10 класу – зась. Думайте, де вчитися далі" – такі повідомлення нині ширяться у батьківських чатах, навіть у столиці є чутки про суттєве скорочення навчальних закладів.
"Я не бачу ризиків для закриття шкіл у Києві, бо і потреби такої немає. Є потреба в будівництві нових. Адже місто дедалі розростається", – каже Валентин Мондриївський, заступник голови КМДА.
Водночас до реорганізації столичні загальноосвітні школи, як і загалом по країні, таки готуються. Ба більше, за 6 років має зникнути саме поняття "ЗОШа", а на його місце прийдуть початкова школа, гімназія та профільний ліцей, де діти вивчатимуть з десяток предметів, на вибір.
"Не уявний, коли є в школі гуманітарний профіль і... гуманітарний – обирай, будь ласка. Або просто є один клас – і в тебе немає вибору. Тобто, щоб дати дитині вибір, має бути, згідно з законом, щонайменше 4 класи на паралелі. Тоді можна створити профільні класи", – пояснює Іванна Коберник, співзасновниця ГО "Смарт освіта".
З вибором класів можуть бути проблеми – зокрема, у маленьких населених пунктах.
Наприклад, у Баштанці на Миколаївщині 12 тисяч жителів, а старшокласників на ліцей може і не назбиратися.
"На сьогодні, якщо зібрати всіх учнів трьох закладів, які у нас є, в нашому містечку навіть, то це 4 класи й буде", – каже Світлана Гапішко, директорка Баштанської гімназії.
Батьки зчинили ґвалт – мовляв, невже чадо за 70 кілометрів треба буде відправляти в 10 клас? А сільським дітям що робити?
"Ну хай година. Це зранку відвезти дитину і потім забрати. Якщо це маршрутка, це, скільки у нас – 100 гривень проїзд, туди й назад – це 200 гривень лише на одного, плюс по місту, плюс харчування. Ну тобто це кошти на карман батькам значні", – каже Лілія Халявка, мама учениці.
"Ну в Києві це все по-одному бачиться, а в нас ситуація реальна зовсім по-іншому, тому це треба враховувати, коли приймаються закони", – каже батько учениці Баштанської гімназії.
У маленьких населених пунктах старших класів не буде?
У Баштанській гімназії ще й десь почули, ніби якщо у населеному пункті людей менше п'ятдесяти тисяч – старших класів там в принципі не буде. Однак це – фейк.
"Якщо область вирішить, шо в селі має бути ліцей, то, значить, там він і буде", – каже Єгор Стадний, ексзаступник міністра освіти, віцепрезидент з бакалаврcьких програм Київської школи економіки.
Утримувати й фінансувати заклад повинна буде саме обласна влада. Інше питання – гроші й доцільність.
"Наприклад, у Харкові – 10 тисяч на одного учня витрати, а в селі Харковської області – 104 тисячі на одного учня. Там сидить просто 20-25 учнів на всю школу, а їх опалювати, й обслуговуючий персонал потрібно тримати той самий", – уточнює Стадний.
Торік через це в нікуди пішло півтора мільярда бюджетних коштів. При цьому, за результатами ДПА та ЗНО, найкращу успішність все одно продемонстрували містяни. І така ситуація типова для України. Візьмемо зокрема Волинь.
"Кількість учнів у школах в нас є і така, яка відповідає... ну до 10 учнів. У нас є 65 малочисельних шкіл", – розповідає Тетяна Соломіна, заступник начальника управління освіти Волинської ОДА.
І на додачу ще півтори сотні неукомплектованих, без певних класів. Це позначається і на без того мізерних вчительських зарплатах, які залежать від кількості вичитаних годин. Класного педагога у село заманити складно. Реформа назріла, каже пані Тетяна.
Ідеал Канада і США
Як і для решти світу, в цьому сенсі для нас ідеал Канада чи США. Там з 10 по 12 класи діти формують власний графік, який у перші кілька тижнів семестру можна кардинально змінити, якщо котрийсь із предметів не сподобався. Оцінок на загал у Штатах не оголошують. Усе комп'ютеризоване. Учні готуються за конкретним фахом, навіть спортивним.
І ще одне – жовті автобуси, які ми звикли бачити в американських фільмах, тому що дітей постійно довозять на уроки з прилеглих до головної школи селищ. Хто від цього не у захваті – може жити біля навчальних корпусів, у пансіоні.
Чи працюватиме у нас схожа система вже з наступного року? Ні, це ще один фейк
Коли втілять реформу
"Нова українська школа – це не довершена реформа. Найбільші питання сьодні – це старша профільна школа, знову-таки, де хто хоче, той спекулює в цьому напрямку", – каже міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Однак критики Сергія Шкарлета кажуть, що саме міністерство перестало пояснювати, що робити чиновникам на місцях, а саме на обласних плечах реорганізація шкільної мережі. Наприклад, яку школу закрити і куди звідти відправити учнів.
"З доїздом повинен бути визначений норматив – скільки максимально припустима є кількість часу, проведена в автобусі", – пояснює Єгор Стадний.
А потім це все чиновникам ще й треба буде проговорити з громадами. Та чи вийде порозумітися?
Поки на тій же Волині своїм ставленням до людських потреб вражають – у селищі Головне вже десять років "будують" школу: на її зведення із держбюджету регулярно виділяють десятки мільйонів гривень, чиновники годують людей обіцянками, та далі фундаменту справа не йде.
Змінилося не одне керівництво області, а діти у селищі Головне і далі вчаться у будівлях, що колись були катівнями НКВС.
А без нової школи у Головному, де три тисячі людей, старші класи, найпевніше, закриють. І головне, щоб інші не розвалилися до старту нової системи шкільної освіти – у 2027 році.