Що зміниться після монетизації субсидій. Фото: архів
Кожен четвертий українець має право на пільги, а кожна друга сім'я в 2017-м скористається "знижкою" на оплату комунальних послуг. Уже в цьому році Кабмін планує впровадити монетизацію субсидій, в результаті субсідіанти отримають на руки "живі гроші". Крім того, чиновники розробляють механізм виплати пільг на проїзд грошима. Сайт "Сегодня" з'ясував, як і коли може заробити монетизація.
Далеко не всі українці користуються своїми пільгами
Перевізники отримують гроші на проїзд пільговиків з місцевих бюджетів. Так, у звичайній маршрутці є два пільгових місця (10% від загального числа), а в автобусі – три місця. На пільги мають право всі пенсіонери за віком, учасники бойових дій, інваліди, ветерани і т.д. Як розповідає керівник громадських програм Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик, часто водії відмовляються безкоштовно везти пільговиків навіть в порожній маршрутці. А українці повинні принижуватися, питаючи у водія дозволу зайти в транспорт.
Вихід з цієї ситуації – монетизувати пільгу, тобто видавати гроші на проїзд безпосередньо пільговику, а не платити з місцевого бюджету перевізнику. У такій ситуації в українців з'явиться вибір – кожен день користуватися маршруткою, або ж, наприклад, раз на тиждень покататися на таксі.
Фото: архів
Крім того, як зазначає Маріанна Онуфрик, далеко не всі українці користуються правом безкоштовного проїзду. Частина пільговиків живе в сільській місцевості, не може пересуватися через стан здоров'я або ж просто рідко виїжджає далеко від будинку.
"Людина з інвалідністю на візку має право на безкоштовний проїзд, але він не може цією пільгою скористатися. Коли людина проживає в сільській місцевості, там немає можливості скористатися громадським транспортом. Як тут може допомогти монетизація? І в першому і в другому випадках людина може скористатися пільгою, викликати таксі, заправити бензином машину сусіда ", – пояснила експерт під час дискусії на тему" Пільги, виплати, субсидії "в прес-центрі" Укрінформ ".
"Людина з інвалідністю на візку має право на безкоштовний проїзд, але він не може цією пільгою скористатися. Коли людина проживає в сільській місцевості, там немає можливості скористатися громадським транспортом. Як тут може допомогти монетизація? І в першому і в другому випадках людина може скористатися пільгою, викликати таксі, заправити бензином машину сусіда", – пояснила експерт.
За словами виконавчого директора консорціуму "АСТЕК" Лілія Бородуліна, якщо виділені бюджетні гроші розділити між усіма пільговиками, сума виявиться незначною. Зараз за рахунок тих, хто пільгами не користується, решта українців мають можливість, наприклад, безкоштовно їздити в транспорті.
Монетизацію на проїзд в транспорті планували впровадити ще з першого січня минулого року, про це в медіа-центрі реформ заявляла керівник відділу автотранспорту Мінфіраструктури Світлана Кубальская. Однак ні в січні 2016- го, ні в січні цього року, пільгу так і не монетизували. За словами Кубальской, в 2015-му на одного пільговика виділили 47 гривень в рік. На руки в міністерстві планували видавати від 250 до 400 гривень.
До слова, пільги на проїзд діють далеко не у всіх країнах Європи. У Прибалтиці право на окремі проїзні мають громадяни старше 80 років, а в країнах західної Європи пільгового проїзду в громадському транспорті зовсім немає. У Росії кілька років тому спробували монетизувати пільги на проїзд, але через масові протести від нововведення відмовилися. Тоді пільговики заявили, що виділених грошей замало.
В Україні, як каже директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики Віталій Музиченко, вже прийняли закон, який дозволяє уряду монетизувати окремі види пільг. Зараз питання стоїть за технічною реалізацією рішення.
"На сьогоднішній день вже є прийнятий закон України № +1774 від 6 грудня 2016 року, який дає можливість Кабінету міністрів певні види пільг певним категоріям надавати в грошовому вигляді. Тобто зараз вже йде питання в площині технічної реалізації того, щоб визначити порядок відповідної монетизації, розміри і категорії, які будуть монетизувати", – сказав чиновник.
Як буде працювати монетизація
Є два головних сценарію монетизації, пояснили в Мінфіні. Перший – всю суму, виділену на пільгу, видавати на руки. Другий варіант – нараховувати гроші на спеціальну карту, кошти в такому разі можна буде використовувати на конкретну мету, наприклад, оплату ЖКП.
"Нарешті-то усвідомлення того, що монетизація необхідна, з'явилося", – розповідає представник Мінфіну, керівник офісу реформ Яна Бугримова. У Кабміні впевнені: якщо гроші на субсидії видати українцям "на руки", з'явиться стимул для економії – чим менше витратили на "комуналку", тим більше грошей залишилося.
Фото: архів
За даними Госсстата, на даний момент середній розмір субсидії – 1521 гривня, а сума в платіжках – 1808 гривень. Тобто субсідіанти платять за комуналку в середньому 287 гривень, решту компенсує держава. Якщо замість 1808 гривень витратити на комунальні послуги 1000 гривень (скоротити споживання електроенергії, встановити тепловий лічильник і т.д.), 521 гривню можна отримати на руки. Правда тільки після того, як запрацює монетизація.
Кілька днів тому в ефірі одного з телеканалів міністр соцполітики Андрій Рева повідомив: за дорученням прем'єр-міністра Володимира Гройсмана відомство прораховує варіант монетизації зекономлених на субсидії коштів. Таке рішення, передбачає чиновник, можуть прийняти вже в кінці цього опалювального сезону.
"Я вважаю, що воно (рішення про монетизацію, – ред.) Буде сприяти економії енергоресурсів нашої країни. Якщо таке рішення буде прийнято, то воно повинно бути прийнято за результатами опалювального сезону 2016 – 2017 року", – говорить міністр.
"Я вважаю, що воно (рішення про монетизацію, – ред.) Буде сприяти економії енергоресурсів нашої країни. Якщо таке рішення буде прийнято, то воно повинно бути прийнято за результатами опалювального сезону 2016 – 2017 року", – говорить міністр.
Ще в середині 2016-го в Мінсоцполітики заявляли, що вони не готові до монетизації субсидій: для цього потрібно відкрити дев'ять мільйонів рахунків (на кожну сім'ю з субсидією) і прискорити процес нарахування коштів.