Через три тижні починається новий опалювальний сезон. І знову особливої актуальності набувають питання вартості житлово-комунальних послуг.
Комуналка займає друге місце в структурі витрат українців. За даними Укрстату, в середньому 14,8% сімейних бюджетів зазвичай йде на оплату цих послуг. А у 21% українців, згідно з опитуванням Інституту соціології, рахунки на комунальні послуги забирають більше половини доходів сім'ї. У сімей з невеликим рівнем доходів витрати були б ще вище, якби не субсидії. Але в новому опалювальному сезоні число субсідіантов може зменшитися. По-перше, це може статися внаслідок зростання мінімальної зарплати і, відповідно, доходів. По-друге, як неодноразово заявляли в уряді, планується більш ретельно перевіряти одержувачів субсидій. А по-третє, протягом опалювального сезону тарифи на житлово-комунальні послуги будуть зростати. Зокрема, газ вже дорожчає і на світових ринках, і в Україні.
У холодну пору року найбільші суми в платіжках – мабуть, за опалення. Тому найбільш ефективний спосіб знизити витрати на комуналку – зменшити енерговитрати. Це стає очевидним, якщо порівнювати платіжки мешканців нових, енергоефективних будинків і старих будинків, які будувалися тоді, коли про економію енергоресурсів і їх вартості ніхто не дбав.
На жаль, в Україні досі велика частина житлового фонду – будівлі, яким по кілька десятків років. У квартирах таких будинків не передбачено індивідуальних приладів обліку тепла, регуляторів температур. Тобто утеплення однієї лише квартири до зменшення сум у платіжках точно не приведе. Отже для жителів старих будинків єдиний варіант – це робити поступову термомодернізацію всього будинку.
Як порахувати вартість і скласти план
Одна зі складностей, на які скаржаться мешканці будинків, – відсутність знань у питаннях ремонту інженерних мереж, складання проєкту, підрахунку його вартості. Але ці знання їм, за великим рахунком, і не потрібні. Всі ці роботи набагато більш професійно виконають енергоаудитори. Вони не тільки обстежать будинок і визначать перелік необхідних робіт, а й прорахують, яку економію це принесе, а також складуть кошторис майбутніх робіт. Тому, мабуть, найпершим пунктом, з якого варто починати модернізацію будинку, варто записати "проведення енергоаудиту".
"Енергоаудит – це комплексне енергетичне обстеження будинку. Енергоаудитор, як лікар, обстежить будинок від підвалу до горища, поставить діагноз і призначить "лікування". Він допоможе визначити, скільки ваш будинок може заощадити енергії, де відбуваються тепловтрати, які енергоефективні заходи необхідні, наскільки вони вигідні, скільки коштують, коли окупляться і де взяти на них кошти. Енергоаудитор також визначить, чим краще "лікувати" будинок: утеплювати або встановлювати індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Енергоаудитори YASNO також можуть підготувати сертифікат енергоефективності будівлі. Він буде містити наступну інформацію: клас енергоефективності будинку за шкалою від A до G, короткий опис характеристик всіх показників і інженерних систем будівлі, а також рекомендації щодо підвищення класу. Такий сертифікат є обов'язковим для отримання державного фінансування від Фонду енергоефективності. Причому за програмами Фонду жителям може бути компенсовано 70% вартості витрат на енергоаудит та сертифікат", – розповів експерт з енергоефективності YASNO Антон Ковалишин.
Додамо, що підготовку до зими слід вести в неопалювальний сезон. Найкраще, звичайно, було б почати роботи відразу після завершення минулого опалювального сезону, однак і зараз ще є час.
"До зими потрібно готуватися влітку. Щоб не було, як в байці "Бабка та мурашка": "літо червоне проспівала...". Хто підготувався до зими влітку, провів заходи з енергоефективності, буде пожинати плоди вже в цей опалювальний сезон. А хто ні – зараз ще не пізно цим зайнятися", – каже експерт з ЖКГ, голова Асоціації професійних управителів нерухомістю Андрій Никончук.
Як споживати менше тепла
Про те, які роботи можна провести в багатоповерхівці, щоб знизити споживання тепла, і в якій послідовності їх виконувати, нам розповів радник голови КМДА з питань житлово-комунального господарства, голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
В першу чергу експерт настійно рекомендує організувати в будинку облік всіх комунальних послуг.
"Все послуги, що входять до будинку, повинні мати пункт обліку. Гаряча і холодна вода, опалення, газ. Без цього говорити про економію немає сенсу. На сьогоднішній день приладами обліку оснащено менше 80% житлових будинків Києва. А в багатьох будинках, де лічильники вже були, вони вкрадені, розбиті, не обслуговуються. І жителі цих будинків також отримують послугу не за лічильником, а за нормативами, які в 2-3 рази більше реально споживаних послуг. Наприклад, в будинках, де стоїть газова колонка для опалення та підігріву води, за лічильником на людину витрачається не більше 3 кубометрів газу, а без лічильника, за нормативами, людина платить за 4,3 кубометра газу. При цьому газівники зараз лобіюють підняття норми до 6 кубометрів на людину. Плюс є зимові газові коефіцієнти, які теж не працюють на кишеню споживача. До речі, установка сучасного газового обладнання теж дозволить економити. Сучасні газові колонки, плити споживають газу на 10-20% менше", – каже Олег Попенко.
Наступний важливий крок – установка індивідуального теплового пункту (ІТП), говорить експерт.
"В ІТП встановлюється спеціальний датчик, який дозволяє в залежності від погоди регулювати теплоподачу, а значить, економити на теплі. Окупність індивідуального теплопункту – максимум до 3 років. Якщо нормативна вартість опалення 1 кубометра квартири становить 38 грн, то з ІТП людина платить в середньому 20-22 грн. Тобто сума в платіжках для жителя багатоквартирного будинку може знизитися до 40%", – каже Олег Попенко.
Де взяти гроші на утеплення будинку
Звичайно, як і кожен ремонт, термомодернізація будинків вимагає грошей. А під час кризи доходи людей значно впали. Чи означає це, що плани по підвищенню енергоефективності свого житла варто відкласти "на потім"?
Експерти впевнені: під час кризи питання енергозбереження, навпаки, виходять на перший план. Адже від них залежить, скільки грошей із сімейного бюджету буде йти на оплату комуналки.
"Енергоефективність завжди актуальна, незалежно від криз. Доходи населення в цьому році і в наступному, звичайно, точно не збільшаться. А ось платіжки за житлово-комунальні послуги – можуть. Все буде залежати від ціни на газ. Зараз на світових ринках ціна на газ зростає, тому що почався сезонний попит. Як буде далі – буде залежати від багатьох факторів. У тому числі від того, чи буде зима холодною або теплою", – говорить Андрій Никончук.
Для мешканців багатоповерхових будинків, які вирішили підвищити енергоефективність свого житла, існує кілька державних і комунальних програм. Правда, більшість з них призначені тільки для будинків, в яких створені ОСББ – об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Зараз, за словами експертів, темпи створення ОСББ в Україні значно знизилися. Але в даному випадку, як то кажуть, "один у полі не воїн". Якщо є бажання економити на комунальних послугах, вигідніше об'єднатися в ОСББ.
"Зараз активність створення ОСББ підупала. Але ОСББ – це безальтернативний варіант для багатоповерхових будинків. Рано чи пізно до цього прийдуть всі", – вважає Андрій Никончук.
Отже, які в Україні є програми для компенсації вартості енергомодернізації житлового фонду?
"Теплі кредити"
Ця програма існує тільки для ОСББ і передбачає, що держава компенсує мешканцям вартість кредиту на енергозбереження будинку, який ОСББ візьме в банку. Як розповів Олег Попенко, щоб отримати "теплий кредит", представники ОСББ повинні подати заявку в один з банків, що беруть участь в програмі: Укргазбанк, Приватбанк або Укрексімбанк.
"Теплі кредити" виділяються з 2015 року. Це досить проста і доступна програма для всіх ОСББ. За цей час по ній було виділено вже 2,5 млрд грн на утеплення будинків", – каже Олег Попенко.
Фонд енергоефективності
Цей фонд був створений спеціально для допомоги українцям у вирішенні питань енергоефективності і має значний бюджет – близько 6 млрд грн на рік (порівняйте з "теплими кредитами"). Але є одна проблема: за словами експертів, занадто складна процедура звернення до Фонду не дозволяє використовувати його можливості на повну силу.
"ОСББ повинні зібрати з мешканців всю суму на ремонт і виконати всі роботи. І тільки після цього вони можуть звернутися до Фонду. Представники Фонду проведуть аудит виконаних робіт тільки після цього винесуть вердикт, чи може будинок розраховувати на компенсацію від Фонду. Але ж ми розуміємо, що мало таких ОСББ, які можуть самостійно зібрати гроші з мешканців або взяти кредит за існуючими відсоткам. Тому скористатися можливостями Фонду енергоефективності поки змогли лише кілька будинків", – каже Олег Попенко.
Програма 30/70
Крім перерахованих вище державних програм в Києві діє комунальна програма співфінансування енергоефективних проєктів в житловому секторі. Причому скористатися цією програмою можуть не тільки ОСББ, а й житлово-будівельні кооперативи (ЖБК). За умовами цієї програми, мешканці повинні зробити проєкт термомодернізації будинку, зібрати гроші на виконання 30% проєктних робіт і провести ці роботи, після чого подати документи в КМДА на участь в програмі, щоб 70% робіт, що залишилися, було профінансовано з міського бюджету.
"Щоб взяти участь в цій програмі на наступний рік, потрібно дуже поспішити. Термін подачі документів – до 15 листопада" , – попереджає Олег Попенко.
Він також звертає увагу на те, що проведення 30% робіт з термомодернізації будинку не гарантує отримання грошей з бюджету.
"У цьому році на ремонти за цією програмою було витрачено 110 млн грн, в минулому році – 150 млн. А заявок на участь в цій програмі до нас надійшло на 280 млн грн. Перемагають у конкурсі будинки, у яких гарна програма і з точки зору економії, і з точки зору вартості", – пояснює Олег Попенко.
Програма капремонтів житлових будинків
Це ще одна київська програма і єдина, в якій можуть взяти участь не тільки ОСББ, а й мешканці інших будинків. Для участі в цій програмі ОСББ або ініціативна група мешканців будь-якого будинку повинна подати заявку в райадміністрацію. Річний бюджет таких програм – близько 25-30 млн грн на рік для кожного району Києва. Зокрема, за такою програмою можна отримати фінансування на установку індивідуального теплового пункту. За словами Олега Попенко, таку заявку, наприклад, в цьому році подали жителі одного зі старих будинків в Оболонському районі.