Фото AFP
Слідом за пропозицією скасувати дію нашумілих законів про особливий статус Донбасу та амністію, влада зробила перший якісний крок до реформування нашої армії. У вівторок, на вечірньому засіданні РНБО, Петро Порошенко підписав указ про зміцнення обороноздатності України. Разом з експертами і чиновниками "Сегодня" проаналізувала указ, і виділила ТОП-5 найцікавіших нововведень: ми розібралися, як вони змінять роботу армії, визначили терміни реалізації і проаналізували, скільки грошей з бюджету влада має намір вкласти в нашу армію.
Контракти: добровольці будуть служити тільки до закінчення мобілізації, а не три роки
Кабмін повинен переглянути порядок комплектування ЗС та інших військових утворень добровольцями, і організувати підписання короткострокових контрактів на службу. Експерти пояснили "Сегодня", що зараз військові укладають контракти терміном на 3-5 років, з можливим продовженням. Зараз в країні відбувається часткова мобілізація, і доброволець може служити тільки по такому контрактом до її закінчення. А якщо, скажімо, через три місяці буде оголошена демобілізація, цей доброволець може або повернутися на колишню роботу, або укласти довгостроковий контракт, і залишитися служити. Професор кафедри політології НАУКМА Олексій Гарань вважає це правильним рішенням: "Добровольчі батальйони були узаконені і раніше, в системі Нацгвардії і МВС. Тепер же пропонують активніше залучати добровольців і забезпечити їх соціальним статусом".
В Україні вже пройшли три "хвилі" часткової мобілізації, третя закінчилася 6 вересня. Що стосується четвертої хвилі, то, як повідомив нам спікер Міноборони Богдан Сеник, у нього інформацією про її проведення немає.
Повернуть уроки військової підготовки в школах
У рішенні РНБО, яке своїм указом схвалив Петро Порошенко, є пункт про відновлення в школах уроків військової підготовки. Про конкретну дату початку дітей військовому ремеслу чиновники не кажуть, але в указі цей пункт прописаний під грифом "невідкладно". В Міноборони "Сегодня" розповіли, що мова йде про повернення до радянської системи, коли в школах проводилися уроки початкової військової підготовки. "Швидше за все, так, – сказав нам прес-секретар МОУ Богдан Сеник. – Зараз чіткої системи допризовної підготовки молодих людей немає".
Екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко розповів "Сегодня", що уроки військової підготовки в школах скасували ще в кінці 1990-х. "До цього в школах було спочатку по два таких уроки на тиждень, а потім скоротили до одного, – сказав нам Станіслав Миколайович. – Рішення РНБО правильне, хоча і запізніле. До речі, до вирішення РНБО потрібно ще постанова Кабміну про відновлення викладачів військової підготовки, передачі хоча б пневматичного або дрібнокаліберної озброєння в школи, відновити там військові кабінети, тири, смуги перешкод, надрукувати підручники... А на це потрібні десятки мільйонів гривень".
Директори шкіл поділяють думку Ніколаєнка. "У нашій ситуації це правильно, але матеріальна база – на нулі. Крім підручників з військової підготовки, у нас нічого немає. Викладачів знайти неважко, але без додаткового бюджетного фінансування нам не обійтися", – сказав нам Петро Дорошкевич, завуч однієї з шкіл Житомирської обл. А в деяких регіонах, не чекаючи рішення РНБО, уроки військової підготовки вже повернули: в цьому навчальному році старшокласникам Дніпродзержинська стали викладати уроки "Захисту вітчизни": раз в тиждень по 1,5 години, плюс 18 годин практичних занять в кінці року.
Співпраця з НАТО та іншими країнами
Чимало пунктів у рішенні РНБО – і про подальші кроки України по співробітництву в сфері оборони з іншими країнами, наприклад з НАТО. Так, по Будапештському меморандуму від 94-го за відмову від ядерної зброї в разі військової агресії Україну повинні захищати США, Великобританія і... Росія. Зрозуміло, що про допомогу РФ нашій країні говорити не доводиться. Великобританія відмовчується про допомогу нашій країні. Американські ж влада вже заявила, що розглянуть можливість надання Україні військово-технічної допомоги до кінця листопада – для цього потрібне рішення Конгресу. На допомогу інших країн Україна зможе розраховувати в разі укладення двосторонніх контрактів. Так, в рішенні РНБО є пункт-доручення Кабміну невідкладно розробити "модель підписання таких двосторонніх міжнародних договорів". Як вдалося дізнатися "Сегодня", йдеться про перелік країн, з якими Україна може підписати такі угоди: це можуть бути Польща і країни Балтії. Є в рішенні РНБО і пункт про співпрацю з НАТО. До початку грудня Кабмін повинен розробити "проекти практичного співробітництва в рамках трастових фондів НАТО". Після саміту країн-членів НАТО в англійському Уельсі на початку вересня, куди їздив наш президент, США погодилися відкрити для України чотири трастових фонду. За словами глави нашого МЗС Павла Клімкіна, вони повинні запрацювати наприкінці 2014-го або з січня 2015 го. На рахунках фондів вже 15 млн євро. Їх головна мета – профінансувати українську армію: поліпшити систему командування, профінансувати соціальну реабілітацію поранених, побудувати додаткові склади для озброєння, які допоможуть налагодити і поліпшити доставку техніки в зону АТО.
Не можна призивати в танкові війська моряків і плодити "ухильників" від військової служби
Кабмін зобов'язаний в місячний термін розробити пропозиції про поліпшення системи мобілізаційної підготовки та мобілізації. Наші експерти стверджують, що такий крок треба було зробити давно, так як система мобработи в країні розвалена повністю. Багато років штати військкоматів скорочувалися, і така робота велася тільки "для галочки". Тому при перевірках виявлялося, що, наприклад, в частина замість очікуваного механіка-водія танка прибував... моряк! Адже відповідність військово-облікової спеціальності реальній людині повинно постійно відслідковуватися, а кожен мобобязанний повинен бути приписаний до певної військової частини. Точно так само – з технікою.
За словами експертів, три хвилі часткової мобілізації показали неготовність військкоматів і частин до взаємодії. До того ж, багато було "ухильників" – по надуманим причинам або за гроші. Це зараз і хочуть виправити.
Виділять більше грошей на фінансування армії: обговорюють мінімум 40 млрд грн в 2014-му
Ще один важливий пункт в президентському указі – "збільшити бюджетне фінансування потреб національної оборони на рівні не менше 3% ВВП". На початку цього року в головному кошторисі України на потреби армії виділили трохи більше 20 млрд грн. Потім, після початку російської агресії, фінансування збільшили до 45,5 млрд грн. За прогнозами НБУ, ВВП в 2014-му зменшиться до 1,34 трлн грн з 1,44 трлн у 2013-му. Тобто з початку цього року видатки на оборону збільшилися до 3,4% ВВП. Наступного року на фінансування армії хочуть виділити не менше 40,2 млрд грн (при прогнозному ВВП в 1,33 трлн грн). Для цього Кабмін повинен внести зміни в бюджет, який Рада прийме до кінця грудня. Правда, якщо порівнювати Україну з розвиненими країнами, то 40,2 млрд грн на оборону – мала сума. Так США на потреби армії щорічно витрачає в середньому $ 520 млрд, а РФ – $ 87 млрд. А ось Польща виділяє $ 5 млрд на рік.