Чим більше місто, тим більше у нього потреб і, відповідно, витрат. Але і доходи будуть відповідними. "Сегодня" заглянула в гаманці великих міст України і порівняла, скільки вони заробляють і витрачають на основні сфери (див. інфографіку).
Навряд чи хтось очікував, що яке-небудь українське місто, нехай навіть мільйонник, зможе побити за своїми бюджетними показниками столицю. Вона не тільки є найбільшим за чисельністю населення і площі містом країни, але і має, згідно з Бюджетним кодексом України, окремі особливості формування місцевої скарбниці порівняно з іншими обласними центрами. Стольний град як-ніяк. На другому місці за обсягом бюджету Харків, на третьому – Дніпро. А замикають наш ТОП-5 Одеса та Львів.
До речі, Харків виявився єдиним містом-мільйонниках, у якого цього року спостерігається дефіцит бюджету. Витрати на 1 млрд грн перевищують доходи. Місцеві чиновники пояснюють: місту передають все більше нових повноважень, а грошей на їх реалізацію немає.
"Додаткові витрати, як і попередніми роками, виникли в зв'язку з передачею повноважень, не забезпечених фінансовим ресурсом. У зв'язку з цим міська влада планує залучити запозичення до бюджету шляхом випуску облігацій внутрішньої місцевої позики обсягом 1 млрд грн.", – кажуть в харківській мерії.
Як розповів нам директор міськдепартаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Юрій Сидоренко, дефіцит бюджету – це звичайна річ, в якій немає нічого критичного. За його словами, різниці в числах, яка зараз є, до кінця року може і не бути: вже в січні доходи бюджету перевищили витрати – 1,259 млрд грн проти 1,052 млрд грн відповідно. А ось в Києві, Львові та Одесі, навпаки, спостерігається так званий профіцит – доходи вище витрат. Подібне було і раніше, розповів "Сегодня" одеський економіст Михайло Борисов, наводячи приклад з історії. За його словами, до революції 1917-го бюджет Одеси теж був "з плюсом" і міська влада Москви навіть брала у неї в борг.
"Це було кілька разів поспіль. Зараз же уявити, що Київ займає гроші у Одеси, досить складно", – говорить наш співрозмовник.
Доходи
Левову частку доходів наших мегаполісів становлять податки. Серед них – акцизний і туристичний збори, частина податку на доходи фізичних осіб. Причому останній в кінцевій сумі, за нашими спостереженнями, домінує. Наприклад, з 6,72 млрд грн податкових надходжень Одеси 4,2 млрд грн припадають на цей вид збору. У Львові – 3,8 млрд грн з 5,94 млрд грн. А ось та частина податків, яку кожне місто відправляє до держскарбниці, потім перерозподіляється.
Ще одним значущим джерелом доходної частини є субвенції – гроші з держбюджету, які виділяються на місця на конкретні цілі. Тому і обсяг вливань різний. Столиця отримала найбільше, Львів – менше.
"Субвенції бувають різні, наприклад, на систему освіти, на охорону здоров'я. Але по суті державний бюджет дає цю субвенцію на заробітну плату вчителів і лікарів, тому залежно від того, де їх більше, і формується сума", – пояснив нам одеський економіст Едуард Каражія.
До речі, крім субвенції на освіту і охорону здоров'я, Харків і Дніпро отримали кошти для підземки: перший, щоб добудувати третю лінію, другий, щоб закінчити будівництво метро в цілому. У Києва ж є субвенції на оплату "комуналки", будівництво і реконструкцію доріг. Звідси і такий розбіг в сумах.
І витрати
Стосовно видаткової частини, то тут, найзначнішими вливаннями серед тих сфер, які ми порівнювали, може похвалитися освіта. На другому місці в Києві і Львові охорона здоров'я, в Харкові і Одесі – соцзахист, в Дніпрі – житлово-комунальне господарство. На останньому місці в державній і південній столицях виявився туризм, у Львові, Дніпрі та Харкові – охорона навколишнього середовища. У цьому пункті Дніпро має другу за величиною суму після Києва.
Думка експертів
Економісти тим часом кажуть, що бюджетна система в країні потребує реформування.
"Причому не тільки міська, а й усієї країни", – говорить економіст Михайло Борисов. Підтримує його і харківський колега Володимир Соболєв.
"Спочатку потрібно робити систему прозорішою (причому як на етапі розподілу грошей, так і їх витрачання. – Авт.). Це перше і основне", – пояснює Соболєв, додаючи, що прозорість, в свою чергу, допоможе стимулювати контроль за витрачанням бюджетних коштів.
Але тут все впирається в покарання порушників, для якого, на думку багатьох експертів, в нашій країні потрібна політична воля.
Бюджетний досвід інших країн
Якщо статті витрат в бюджетах міст в Україні та за кордоном приблизно однакові, адже потреби в соціальному захисті, освіті, медобслуговування, якісних дорогах та інше є у всіх, то способи формування і наповнення скарбниці відрізняються. Як пояснив "Сегодня" економіст Михайло Борисов, в США, наприклад, одним із значущих джерел наповнення бюджету є малий бізнес, тоді як у нас – громадяни, тобто фізичні особи.
"У нас же сформувався величезний тіньовий сектор за рахунок того, що працювати по-білому просто не вигідно. Людей, які намагаються працювати чесно, душать якимись поборами, причіпками. У нас практично весь бізнес, і малий, і великий, тримається на корупційних схемах", – каже наш співрозмовник, відзначаючи, що корупція існує скрізь, але на побутовому рівні (коли мзду несуть до лікарні, директору школи, до місцевої будінспекції, щоб прилаштувати балкон) її в багатьох країнах просто немає, а у нас – знизу доверху.
Нагадаємо, раніше Державна казначейська служба повідомила, що в січні 2019 року доходи держбюджету України становили 54,49 млрд грн. Цей показник на 6,56 млрд (10,8%) нижче планового рівня, а також на 0,7 млрд грн (1,3%) поступається доходам за січень 2018 року.
Нагадаємо, державний бюджет на 2019 рік передбачає доходи в сумі 1,026 трлн грн, витрати – 1,112 трлн грн, граничний обсяг дефіциту – 89,989 млрд грн.