Кінець весни і початок літа цього року подарували дві нові погодні аномалії. По-перше, в суботу, 30 травня, кількість опадів, що випала в Києві, побила 130-річний рекорд спостережень. По-друге, травень цього року виявився найхолоднішим в XXI столітті. Але не варто думати, що природа збожеволіла. За 150 років спостережень кліматичних спостережень в Україні зафіксовано чимало аномалій – і снігопади влітку, і спека взимку.
Наприклад, в лютому 1990 року в Дніпрі (тоді ще Дніпропетровську) за вікном трималася температура +19 °C. Як писали в місцевих ЗМІ, наприкінці місяця дачники навіть висаджували картоплю – і цей, м'яко кажучи, ранній урожай не замерз. А ось 1917 року видався найхолодніший травень: 22 травня 1917 року вночі температура опустилася до -1,7 °C. Це був найпізніший заморозок за всі роки спостережень.
Читайте рейтинг найдивовижніших погодних аномалій останніх 10 років в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Травень 2020
Метеорологічне літо в Україні так і не настало. За повідомленням Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середня температура в травні була нижче норми на 2,8 градуса – +12,4 за Цельсієм. Таким чином, травень цього року виявився найхолоднішим в XXI столітті.
"Найхолодніше в Києві було 13 травня, коли мінімальна температура під ранок опустилася до + 2,0 °, а тепліше – 11 травня, коли максимальна температура після полудня піднялася до + 27,6 °", – уточнили в обсерваторії.
Крім того, минулий місяць виявився і найбільш дощовим – в травні випало 122 мм, що становить 230% кліматичної норми на місяць. Наприклад, тільки 30 травня, в суботу, і тільки в Києві випала рекордна кількість опадів, які затопили вулиці. Так, на проспекті Науки вперше з 1891 року випало 29,5 мм опадів, що на 10,2 мм більше, ніж це було цього ж числа 1941 року.
Червень-липень 2018
17 липня 2017 року заголовки новинних сайтів відрізнялися граничною стислістю: в Україні випав сніг. А справді, що ще сказати, коли посеред літа починається снігопад? Мовчки дивуватися.
У Карпатах білий килим покрив двір сільських садиб. У соцмережах туристи ділилися фотографіями аномалії. Щоправда, в сніжки пограти так і не встигли. Температура повітря почала підніматися, і липневий сніг зник через якусь годину.
Це був не перший річний снігопад, що випав в Закарпатті не в сезон. 23 червня біля гори Близниця, на гірськолижному курорті Драгобрат, товщина снігу сягала кількох сантиметрів.
"У цій місцевості був розбитий дитячий наметовий табір, в якому відпочивали 27 дітей", – повідомляв губернатор Закарпаття Геннадій Москаль на своєму сайті.
На щастя, на місце оперативно виїхали рятувальники з теплими ковдрами і гарячим чаєм, і вже через кілька годин всі діти були доставлені цілими і неушкодженими до найближчих населених пунктів.
Втім, як зазначив на своїй сторінці в Facebook екскурсовод з Мукачева Сергій Прокоп, незважаючи на зниження температури і снігопади, в горах багато квітів, а місцеві пейзажі, як і раніше, зачаровують туристів своєю величчю. Тож по домівках ніхто особливо не поспішав.
Квітень-травень 2018
Як повідомили в пресслужбі Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського 3 травня спека в Києві побила три історичні рекорди. За даними метеорологів, квітень 2018 року на 4,4 °С був тепліше кліматичної норми. Середня температура повітря становила + 13,1 °С, а отже, місяць став найтеплішим в столиці з 1881 року.
Всього в середині і наприкінці квітня в Києві було зафіксовано п'ять температурних рекордів. Найтепліший день – 29 квітня. Тоді максимальна температура після полудня досягла + 26,8 °С, а найхолодніший – 3 квітня (мінімальна температура опустилася до + 1,2 °С). Також квітень 2018 року стало одним з найсухіших. З 8 мм опадів він зайняв шосте місце з 1891 року.
Травень у Києві також почався з рекорду: ніч на 2 травня виявилася найтеплішою з 1881 року – стовпчик термометра не опустився нижче + 15,7 °С, що на 0,3 °С вище, ніж попереднє рекордне значення 1977 року. На той момент в Україні було спекотніше, ніж у країнах Європи або навіть Північної Африки, – до 30 градусів.
Січень 2018
Зима того року так само порадувала українців теплом.
"Тепла зима цього року відзначилася неординарними як для січня явищами. В Одесі серед зими дозріла малина, в районах області – розпустилися перші квіти. У природному парку Прикарпаття і в Харківському зоопарку не дочекалися традиційної сплячки тварин.
Позначилася тепла погода і на тваринному світі. Станом на 5 січня в харківському зоопарку з шести ведмедів, що мешкають там, троє так і не лягли в сплячку. Зі схожою проблемою зіткнулися і на Прикарпатті. У Галицькому національному природному парку ведмеді, що живуть у вольєрах, досі активні: вони так і не відчули приходу зими", – писав 5 січня 2018 року кореспондент газети "Факти".
Квітень 2017
У квітні 2017-го Харків, Запоріжжя і Дніпро накрили потужні снігопади. Спершу негода обрушилася на Дніпро 19 квітня: сильний снігопад, заблоковані дороги і тисячі повалених дерев. В'їзд до Дніпра і виїзд з міста з боку Запоріжжя був заблокований з двох сторін через великий затори.
Відомий український автогонщик і волонтер Олексій Мочанов опублікував в Мережі відео засипаної снігом траси і попередив водіїв не виїжджати на дорогу на літній гумі.
"Якщо ви вже перевзулися – доведеться або залишити автомобіль і перекантуватися на громадському транспорті, або перевзуватися в зиму знову! Без варіантів. Перечекайте, перетерпить ці катаклізми, погодні та дорожні. Особливо небезпечно нічний час – температура завжди падає, під ранок, в "вовчу вахту" – взагалі морок", – написав Олексій Мочанов в соцмережі.
Через штормовий вітер в місті впали 3000 дерев, а обриви кабелів залишили без світла десятки населених пунктів області.
"Найскладніша ситуація склалася в Дніпропетровському, Царичанському, Верхньодніпровському, Нікопольському та Новомосковському районах", – розповіли в пресслужбі ДТЕК Дніпрообленерго.
Але головною проблемою для більшості городян стало різке похолодання, що на тлі вже вимкненого опалення призвело до холоду в будинках.
"Ми вдома ходимо в декількох светрах, притому, що включили обігрівачі. Я навіть боюся уявити, скільки електроенергії накрутить лічильник за ці дні, але діватися нікуди: батареї крижані", – скаржилася журналістам сайту "Сьогодні" мешканка вул. Робочої Ольга Харлак.
Березень 2013
День і ніч 22 березня 2013 року надовго запам'яталися всім, хто опинився тієї весни в Києві. Екстремальні снігопади подарували українцям мем "вхурделило" – так прокоментували погодну ситуацію по одному з телеканалів.
До 8 години ранку випало 50 см снігу, хоча в окремих місцях висота снігового покриву досягала у висоту півтора метра. Цілком очікувано столиця застигла в заторах: станом на 14:50 затори в Києві досягли восьмибальної позначки, а до кінця дня настав формений транспортний колапс. "Київавтодору" довелося вивести на вулиці 400 співробітників для розчищення міста в ручному режимі. Рух наземного транспорту було фактично паралізовано, влада оголосила режим надзвичайного стану, а в Facebook щосили жартували про "51 лютого". Втім, всім тим киянам і гостям столиці, хто добирався з роботи по вісім годин, було зовсім не до сміху.
Втім, постраждав не тільки Київ – Львів теж потонув в снігу: машини замело по дах, а люди ховалися під парасольками. На території Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та в Криму швидкість вітру досягала майже ураганної сили. А на заході України того дня морози дійшли до позначки -30 °C.
Літо 2012
Найдовше літо в історії Києва почалося в квітні: 30 апреля 2012 року було зафіксовано температурний рекорд за всю історію метеоспостережень – на позначці + 30,2 °С. Передостанній раз так жарко киянам було тільки в 1881 році.
Найдовше метеорологічне літо збіглося з проведенням в Україні чемпіонату Європи "Євро-2012". Літня погода стояла з 25 квітня по 7 жовтня. Тож гімн чемпіонату "Endless summer" ("Нескінченне літо") в якійсь мірі був пророчим. Загалом, того літа середня температура повітря в столиці становила + 9 °C, що на 1,3 °C перевищувало показник, який вважався нормою.
Лютий 2012
2012 року столицю грунтовно заморозило. 3 лютого 2012 року температура повітря в Києві впала до -26,8 °C. Тоді ж синоптики почали говорити про те, що екстремальні зими в найшвидшому часі стануть нормою для України. Але не склалося – навпаки, рік від року зимові сезони ставали все м'якше за кліматом.
Серпень 2010
5 серпня 2010 року аномальна спека встановила рекорд в Полтаві. Як повідомив журналістам завідувач кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету імені Короленка Леонід Булава, такого температурного показника в Полтаві не було за всю історію спостережень, які ведуться з 1883 року.
"Температура, яка була зафіксована метеостанцією в цей понеділок + 38,5 градуса, є рекордною. Раніше максимальний показник в Полтаві становив 38 градусів", – сказав Булава.
Географ додав, що подібний температурний режим на території області спостерігався на початку минулого століття, а також 1940 року.
"Це пов'язано з коливанням в кліматі. Такі кліматичні періоди спостерігаються час від часу, і їх протяжність становить 20-30 років. Той, який ми спостерігаємо зараз, почався десь 2008-2009 року і триватиме, ймовірно, до 2030 року", – припустив він.
Гаряче було не тільки в Полтаві: абсолютний температурний максимум був зафіксований відразу в декількох містах. Наприклад, 8 серпня в Києві було + 39,2 °C, а в Миронівці – + 39,6 °C. Трохи пізніше, 12 серпня, до + 42 °C розжарився Луганськ.
Зазначимо, що метеорологічна весна почалася в столиці 10 лютого, а ось метеорологічне літо поки що в місті не настало через холодний травень. Так, минулий місяць виявився найхолоднішим в XXI столітті. За даними спостережень метеостанції, середньомісячна температура повітря травня в столиці становила +12,4 °С, що на 2,8 °С нижче за кліматичну норму. Найхолодніше в Києві було 13 травня, коли мінімальна температура під ранок опустилася до +2,0 °С, а найтепліше – 11 травня, коли максимальна температура після полудня піднялася до +27,6 °С.
Вчені-кліматологи жартують, що мільйони років тому на Землі був льодовиковий період, а тепер настав "парниковий". Як зміни клімату на планеті впливають на Україну, дивіться в сюжеті: