Перемоги Макрона на міжнародній арені додали очок його партії в першому турі парламентських виборів. Фото: EPA
За результатами першого туру парламентських виборів у Франції центристська партія новообраного президента Еммануеля Макрона "Вперед, Республіка!" виходить на перше місце з результатом в 28,21% голосів. Тамтешні аналітики і ЗМІ в другому турі пророкують їй до 445 з 577 місць в Національних зборах – нижній палаті французького парламенту. "Вперед, Республіка!" залишила позаду альянс правоцентристів на чолі з "Республіканцями" з 15,77% підтримки, альянс "Нескореної Франції" з комуністами з 13,74% і альянс ультраправих на чолі з "Національним фронтом" проросійської Марін Ле Пен з 13,2%. А ось вкрай лівий Жан-Люк Меланшон і недавно правляча Соціалістична партія набрала менше 12,5% голосів, необхідних для проходження до другого туру.
Результати виборів говорять про величезний запит французького суспільства на повне оновлення політичної системи та правлячої еліти. У той же час перший тур пройшов на тлі рекордно низької явки – понад 50% виборців взагалі не прийшли на дільниці. Саме за їхні голоси і доведеться поборотися Макрону і його партії в парламенті, просуваючи обіцяні реформи. Для України перемога партії новообраного президента Франції, як і його на президентських виборах, дуже позитивний сигнал. Особливо на тлі майбутнього візиту Петра Порошенка до Парижа. Адже на порядку денному переговорів лідерів України і Франції не тільки активізація "нормандського формату", але і поглиблення двосторонніх контактів і допомоги Парижа Києву.
Парламентська виборча система у Франції незвична для українського обивателя. Депутатів Національного зборів обирають за мажоритарною системою в два тури, якщо в першому жоден з кандидатів не набрав більше 50% голосів. Для виходу до другого туру також є свій поріг – кандидат повинен набрати більше 12,5%. У першому турі парламентських виборів-2017 брали участь майже 8 тис. кандидатів з більш ніж 20 партій. Але до другого туру вдалося пройти представникам лише чотирьох політсил.
Як і передбачали соціологи, перше місце здобув альянс політсили новообраного президента Еммануеля Макрона "Вперед, Республіка!" і партії MoDem. Разом вони набрали 32,32% голосів. Якщо їм вдасться повторити такий же запаморочливий успіх і в другому турі 18 червня, вони зможуть сформувати коаліцію і отримати 445 місць у Національних зборах.
На другому місці правоцентристські "Республіканці", "Союз демократів і незалежних" та інші партії, які входять до альянсу з "Республіканцями". За даними МВС Франції, разом вони отримали 21,56% (що на 13% менше ніж на виборах в 2012 році) і можуть розраховувати на 800-100 місць в новому складі нижньої палати. Спочатку їм пророкували набагато більшу підтримку. Але, за словами експертів, Макрону вдалося "збити" їхні результати завдяки наданню "республіканцям" трьох крісел в новому уряді.
Альянс "Нескореної Франції" з Французькою комуністичною партією можуть отримати до 18 місць в Національних зборах. А ось "Національному фронту" Марін Ле Пен в зв'язці з партією "Вставай, Франція" вдалося набрати лише 13,74%. Це, на думку соціологів, нищівна поразка після 34% підтримки Марін Ле Пен у другому турі президентських виборів. У другому турі парламентських виборів, за прогнозами, "Національний фронт" може розраховувати максимум на 10 мандатів, чого не вистачить навіть для створення своєї депутатської групи (необхідно 15 карток). Соціалісти і політсила Меланшона до другого туру не проходять, бо в першому набрали менше 12,5% необхідних голосів.
Цікаво, що перший тур парламентських виборів у Франції пройшов при рекордно низькій явці – 48,7%. Для порівняння в 2012 році цей показник досягав 57%. Багато в чому соціологи це пов'язують з втомою виборця після досить напруженої президентської кампанії, яка закінчилася трохи більше місяця тому. Проросійська Марін Ле Пен нарікає на застарілу виборчу систему, яка потребує реформування. А соціалісти, програвши в першому турі, і зовсім закликали не голосувати за партію Макрона, бо в новому складі нижньої палати не буде справжньої опозиції.
Але навіть низька явка не завадила молодій політсилі "Вперед, Республіка!" вирватися в лідери. Варто нагадати, що свою партію Макрон створив лише рік тому, і спочатку вона називалася "Вперед!". Але після перемоги на президентських виборах політсила отримала назву "Вперед, Республіка!". Абсолютна більшість кандидатів від президентської політсили ніколи раніше не були в політиці, саме тому, на думку експертів, партія змогла отримати високий кредит довіри суспільства. Не останню роль зіграли і перемоги Макрона на міжнародній арені. Він зумів виграти сутичку рукостискання з Дональдом Трампом і розкритикувати голову Білого дому за вихід з Паризької кліматичної угоди. А Володимиру Путіну, приймаючи у себе в Версалі, пообіцяв навіть посилити санкції і прямо назвав російські ЗМІ рупором пропаганди.
Перемоги на міжнародній арені підкріпилися і обіцянками навести порядок з внутрішніми проблемами, яких за час президентства Франсуа Олланда накопичилося чимало. "На самому початку свого президентства Олланд дуже різко підвищив податки. Багато людей включаючи середній і трохи нижче середнього класи, я маю на увазі не дуже багатих людей, і буржуазія постраждали. Підвищення податків штовхнуло деяких людей брати кредити в банках, щоб заплатити за податки. Макрон обіцяє скоротити те, що ми у Франції називаємо "соціальні податки", – пенсійне, медичне страхування. Ці податки дуже високі, оскільки підвищувалися як Олландом, так і Саркозі. Наприклад, якщо я заробляю 1000 євро, то повинен заплатити близько 550 євро "соціальних податків", плюс близько 150 євро податку на дохід. Залишається 300 євро, що дуже мало", – пояснював в інтерв'ю "Сегодня"президент французького Центру вивчення політичних дій (CERAP) Ніколя Тензер.
Більш того, Макрон вже створив Національний антитерористичний центр і почав діалог з профспілками щодо зменшення пенсій для держслужбовців. Також депутати "Вперед, Республіка!" обіцяють повністю змінити трудове та пенсійне законодавство, прийняти новий закон про боротьбу з тероризмом, знизити державні витрати на 60 млрд євро і скоротити число держслужбовців на 120 тис осіб.
Чого чекати Україні? Під час зустрічі у Версалі 29 травня крім публічної критики Еммануель Макрон натякнув Володимиру Путіну, що хотів би скоріше зустрітися з ним за круглим столом в "нормандському форматі". Новообраний президент Франції повторив це і на саміті G7 на Сицилії, додавши, що хотів би в рамках "нормандського формату" заслухати доповідь ОБСЄ по ситуацію на Сході.
Голова українського МЗС Павло Клімкін днями заявив, що найближчим часом відбудеться візит Петра Порошенка до Парижу для переговорів з Еммануелем Макроном. Головне питання порядку денного – дата зустрічі лідерів "нормандської четвірки". Зараз, за словами Клімкіна, йдуть дуже інтенсивні консультації з німецькими і французькими партнерами. "Я нещодавно розмовляв з французьким міністром закордонних справ, плануємо зустріч найближчим часом, не виключена тристороння зустріч одночасно і з німецьким міністром закордонних справ", – заявив голова українського МЗС.
На думку французьких експертів, Макрон може привнести в "нормандський формат" новий імпульс і навіть перетягнути на себе ковдру в питанні лідерства. Поки ж головним "фюрером" нормандського процесу залишається канцлер Німеччини Ангела Меркель, але на тлі значного погіршення відносин Берліна і Москви формат переговорів з Росією по Донбасу потребує перезавантаження. І таке може запропонувати Еммануель Макрон і, за інформацією західної преси, план активізації мирного процесу щодо деескалації ситуації на Сході України вже розробляється новою французькоюАдміністрацією.