Уряд України має терміново розпочати переговори про реструктуризацію державного боргу, оскільки рішення, які ухвалювалися за часів уряду Арсенія Яценюка, призвели до ситуації, коли видатки на обслуговування держборгу нівелюватимуть ефект від зростання економіки.
Про це пише ексміністр фінансів Ігор Уманський у своєму блозі на LB.ua.
Він нагадав, що в серпні 2015 року уряд Арсенія Яценюка підтримав підготовану міністром фінансів Наталією Яресько угоду про реструктуризацію боргу України, хоча умови цієї реструктуризації були вкрай не вигідні для країни.
"Досі існує міф, що у 2015 році відбувся так званий haircut, або списання боргу на 3,6 мільярди доларів. Проте, ніякого списання не було. Відбувся обмін 15,5 мільярдів доларів наших євробондів на нові євробонди з іншим терміном обігу, вартістю та графіком погашення. І ще частину євробондів на 3,6 мільярди доларів обміняли на новий інструмент – дериватив VRI (так звані ВВП-варанти)", – зазначив ексміністр.
Ігор Уманський пояснив, що оскільки ці ВВП-варанти мають нульову номінальну вартість – вони не впливають на поточний розмір державного боргу. Але насправді через цей інструмент Україна отримала ще суттєвішу проблему, оскільки ці варанти передбачають право інвесторів отримувати додатковий дохід, якщо ВВП України буде зростати.
"При зростанні ВВП Україна віддаватиме 15% від зростання ВВП понад 3% (не держбюджету, підкреслюю). Якщо зростання буде більше 4%, то Україна віддаватиме власникам цих ВВП-варантів 40% від зростання ВВП понад 4%", – наголошує він.
Така ситуація виникла через те, що під час реструктуризації не було передбачено "стелі" за цими виплатами. Тому наразі ніхто не може сказати, скільки саме грошей доведеться віддавати Україні.
"Навіть за песимістичним сценарієм розвитку економіки, який передбачає зростання ВВП в середньому на 3,5% на рік до 2040 року, обсяг виплат за ВВП-варантами може сягнути 5,7 мільярдів доларів. За більш оптимістичним сценарієм ВВП зростатиме в середньому на 4,3% щорічно. І тоді сума виплат сягне 27,2 мільярди доларів. А тепер порівняйте ці цифри з 3,6 мільярдами доларів, які нам "списали", - обурюється ексміністр.
Ситуацію не змінює і обмеження, яке діє до 2025 року – виплати не мають перевищувати 1% ВВП. Адже навіть таке обмеження в абсолютних цифрах складає 1,6 мільярда доларів (якщо брати ВВП 2021 року) щороку.
Тобто фактично Україна має сьогодні вибір із двох поганих сценаріїв: або обмежувати зростання економіки до 3-3,5%, щоб мінімізувати виплати, або не обмежувати – і віддавати левову частину доходів кредиторам
"Перший варіант – занепад. Другий – занепад. Жодного з варіантів ми собі дозволити не можемо", – наголошує Ігор Уманський.
За його словами, ті умови, які взяла на себе Україна під час реструктуризації, не є класичними для ринку. І за бажання Україна могла б звернутися до інвесторів, щоб визнати умови, на яких були емітовані ці ВВП-варанти нетиповими для ринку. Проте для цього необхідно було мати волю і не здійснювати жодних операцій із цим інструментом.
Наразі цей момент вже проґавили, адже минулого року Міністерство фінансів викупило частину ВВП-варантів. І це значно ускладнить переговорну позицію України. Хоча, на думку ексміністра, операцію цього "викупу", мають оцінити правоохоронці.
"Між тим, проблема із державним боргом полягає не лише у ВВП-варантах. Хоча вона й кричуща. Видатки на обслуговування державного боргу – чи не найбільша "стаття" бюджету, обсяг запозичень сягає майже 70% доходів державного бюджету. Боргова спіраль стискає горло усій економіці. Її розкручування – смерть "пацієнта", - наголошує Ігор Уманський.
Тому він закликає уряд зважити ризики для економіки і бюджетної сфери, як наявні, так і до 2040 року, та негайно розпочати переговори щодо реструктуризації державного боргу.