Україна-Польща: американський газ і трудові мігранти, а історія – історикам

31 серпня 2019, 07:37
Президенти говоритимуть про загальне бачення безпеки, загроз і викликів, в першу чергу з боку російської мілітаризованої агресивної зовнішньої політики

У неділю, 1 вересня світові лідери зберуться у Варшаві вшанувати пам'ять загиблих у Другій світовій війні. До польської столиці на цілих три дні повинен був приїхати і Дональд Трамп. Але в п'ятницюпрезидент США скасував свій візит через наближення до Флориди урагану "Доріан". Дональд Трамп особисто подзвонив Анджею Дуді, щоб вибачитися, пообіцявши таки приїхати в Польщу в найближчі місяці. А у Варшаві з 31 серпня по 2 вересня його замінить віце-президент Майк Пенс.

Володимир Зеленський прилітає до Варшави сьогодні вранці і відразу ж вирушить на переговори з Анджеєм Дудою. А ось анонсованої зустрічі з Дональдом Трампом у Варшаві не буде. Можливо, український і американський президенти перетнуться в Нью-Йорку на полях Генасамблеї. Правда, повноцінних переговорів, за словами спецпредставника Держдепу Курта Волкера, варто очікувати тільки після практичних досягнень України. Конкретні напрямки майбутніх досягнень України і Вашингтон обговорили під час візиту до Києва радника президента США з нацбезпеки Джона Болтона.

Реклама

З іншого боку, у Варшаві Володимир Зеленський зможе повністю зосередитися на польському напрямку. Польсько-українські відносини за останні п'ять років не можна назвати безхмарними. Помилки робили і Київ, і Варшава. Зі зміною влади в Україні, в Польщі почали говорити про надію на перезавантаження відносин. Варшаву цікавить зняття мораторію на пошуково-ексгумаційні роботи. Київ – відновлення зруйнованих українських пам'яток у Польщі та захист прав українців, які живуть і працюють у Польщі.

Скасування мораторію – що натомість

Сьогоднішня зустріч Володимира Зеленського та Анджея Дуди в Варшаві може стати хорошим шансом почати все з чистого аркуша. Саме в Польщу Володимиру Зеленському радили зробити свій перший закордонний візит в якості новообраного президента. Але у Варшаві не образилися, що спершу Зеленський полетів до Брюсселя. Адже там же, крім керівників Євросоюзу, український президент провів перші переговори і з Анджеєм Дудою. І там же, в Брюсселі, польський президент запросив Зеленського приїхати до Варшави з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни.

Реклама

Дводенний візит українського президента до Польщі збігся з призначенням нового Кабміну і голів парламентських комітетів. Тому, виконати досягнуті в Варшаві домовленості, якщо такі будуть, Зеленському нічого не завадить. Головне, чого очікують представники правлячої партії "Право і справедливість" напередодні парламентських виборів в Польщі – скасування мораторію на пошук і ексгумацію похованих в Україні поляків. Про це кілька тижнів назад прямо сказав міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч.

Київ ввів мораторій навесні 2017 роки після знищення пам'ятника воїнам УПА в польських Грушовічах. А в травні того ж року в Українському інституті національної памяті, який очолює Володимир В'ятрович, повідомили, що за три роки в Польщі знищили або пошкодили 15 українських пам'яток. У вересні минулого року посол України в Польщі Андрій Дещиця сказав, що для скасування мораторію польська сторона повинна відновити мінімум два українських пам'ятники. За інформацією джерел "Сьогодні" в українських дипколах, ще на зустрічі в Брюсселі Володимир Зеленський пообіцяв Анджею Дуді скасувати мораторій і змінити главу українського Інституту нацпам'яті, як тільки призначить свій Кабмін. І партії "Слуга народу" вже почали активно критикувати Володимира В'ятровича, мовляв, саме з його вини відносини Києва і Варшави переживають не найкращі часи. Але де гарантії, що у відповідь на скасування мораторію польська сторона погодиться відновити зруйновані українські пам'ятники?

Глава комітету культури і духовності в минулому скликанні ВР, нардеп Микола Княжицький вважає, що пам'ятники українцям, знищені вандалами в Польщі, які були офіційно встановлені (у Варшаві ж неодноразово заявляли, що деякі пам'ятники були встановлені самовільно – Авт.), повинні бути відновлені. "Я теж не є прихильником мораторію. Мені здається, що ексгумація і те, що пов'язано із загиблими людьми – це скоріше гуманітарне, ніж політичне питання. Але це точно так же стосується і поховань українців у Польщі", – сказав сайту "Сьогодні" Княжицький.

Реклама

У блозі "Варшавський прийом: про що Зеленському говорити з Дудою" директор Інституту світової політики Євген Магда пише, що польська політична нація, на відміну від української, сформована, має усталені орієнтири, і якщо ми будемо мірятися виключно кількістю наших мертвих, то будемо впевнено рухатися до глухого кута. Тому історичний діалог потрібно передати історикам і не забувати про принцип "прощаємо і просимо вибачення".

Економіка, газ і трудові мігранти

Депутат від "Слуги народу" Ірина Верещук (сподівається увійти до міжпарламентської групи дружби між Україною і Польщею) вважає, що Володимир Зеленський на переговорах з Анджеєм Дудою повинен запропонувати новий алгоритм польсько-українських відносин, де більше не буде особистих трактувань українськими та польськими політиками загальних сторінок історії.

"Якщо повернутися в 2015-й, ви пам'ятаєте, за що поляки почували, як вони говорили, співчуття? Тодішній президент Броніслав Коморовський виступав в Раді, поляки це дивилися, і ми йому стоячи аплодували. Коморовський йде, а ми голосуємо закон (яким, зокрема, визнали УПА учасниками боротьби за незалежність – Авт.), який поляки назвали ляпасом. Це вплинуло на президентські вибори в Польщі. Коморовський, з яким я говорила, вважає, що саме це стало причиною його поразки. На парламентських виборах в жовтні, як ми бачимо, "Право і справедливість" переможе. І нам не варто повторювати ті самі помилки. Тому, сподіваюся, президент Зеленський запропонує дорожню карту", – сказала сайту "Сьогодні" Ірина Верещук. 

Глава парламентського комітету з питань зовнішньої політики Богдан Яременко вважає, що питання історичної пам'яті – це проблема, яку намагаються внести в наші двосторонні відносини певні сили в Польщі. "Потрібно шукати спосіб зняти це питання і віддати його історикам. Воно повинне перестати бути політичним і таким, що просто отруює наші двосторонні угоди. Але це далеко не суть наших відносин. А суть, про що, очевидно, будуть говорити президенти, – спільне бачення безпеки, загроз і викликів, в першу чергу з боку російської мілітаризованої агресивної зовнішньої політики. Це також спільне бачення Європи, зокрема, європейських перспектив України", – сказав сайту "Сьогодні" Богдан Яременко.

Правда, українські експерти, які давно працюють на польському напрямку, кажуть, що Україну цікавить не так відновлення зруйнованих пам'ятників в Польщі, як будівництво газового інтерконектора, який дозволить отримувати американський скраплений газ. За інформацією видання Biznes Alert, буквально днями (можливо, і під час візиту Зеленського до Варшави) Україна, Польща і США підпишуть меморандум – тристоронню угоду про постачання американського газу і використання українських підземних газових сховищ.

По-друге, Києву важливо вирішити проблему з дозволами на перевезення вантажів українськими автомобілями в Польщі. Ще спочатку серпня вже колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що Польща, порушуючи Угоду про асоціацію, на третину скоротила кількість дозволів на перевезення вантажів в 2019 році. Неодноразові двосторонні переговори на рівні профільних міністерств результату не принесли і Україна за крок від звернення до Єврокомісії. 

Ну, і по-третє, ми повинні знайти механізми ефективнішого захисту українців, які проживають і працюють у Польщі. Згадати тільки останній гучний випадок, який обернувся справжнім скандалом. Один з ресторанів в польській Гдині дав оголошення в інтернеті, що їм потрібні кухарі, додавши при цьому, "нуль українців та інших подібних". У ситуацію втрутився навіть мер Гдині Войцех Щурек, виступивши проти мови ненависті і ксенофобії щодо українців.