Фото: архів
Реформа децентралізації почалася в Україні ще 2014 року. Станом на грудень 2018 року в країні вже було створено 874 об'єднані територіальні громади (ОТГ); в деяких з них, правда, перші вибори заплановані тільки наприкінці цього року. А на офіційному сайті реформи сказано, що всього планується створити тисячу двісті вісімдесят п'ять ОТГ.
Нагадаємо, що децентралізація – це передача повноважень і бюджету від державних органів влади органам місцевого самоврядування. В межах цієї реформи і створюються об'єднані територіальні громади, у яких з'являється право самостійно вирішувати місцеві питання освіти, охорони здоров'я, благоустрою і т.д. Все це робиться для того, щоб розосередити владу і сконцентрувати її на місцях. Але проблеми загальнонаціонального рівня, як і раніше вирішуються вищими інстанціями, а не ОТГ.
Однак, незважаючи на те, що децентралізація – це ініціатива, яка допомагає і зберегти гроші на місцях, і більш ефективно вирішувати різні питання, є безліч нюансів і проблем, які стали посилюватися після створення ОТГ.
Нещодавно центр Разумкова провів дослідження щодо аспектів безпеки децентралізації влади в Україні, яке пізніше було винесено на обговорення в форматі круглого столу. Експерти прийшли до висновку, що є багато ситуацій, коли ОТГ не можуть гарантувати безпеку своїм мешканцям, тому в таких випадках потрібне втручання найвищих інстанцій. Так, наприклад, в західних областях України досі не вщухають скандали з приводу видобутку бурштину.
У результатах дослідження говориться, що в країні досі немає адекватно організованого діалогу між владою і громадськістю.
"Станом на зараз, держава не в змозі організувати рівноправний діалог з громадськістю та запропонувати механізм пошуку консенсусу з питань прийнятної моделі безпеки на національному та місцевому рівнях. Хід політичних процесів в Україні не надає позитивних очікувань в доступній для огляду перспективі на конструктивне вирішення даної проблеми", – сказано в дослідженні центру Разумкова.
Також було проведено соціологічне опитування серед жителів ОТГ, населених пунктів, які ще не об'єдналися, тих, хто саме знаходиться в процесі об'єднання, і т.д. Згідно з результатами соцопитування, формами самоврядування, в яких громадяни найбільшою мірою готові брати участь, є:
- вибори в органи місцевого самоврядування (в ролі виборця) – 42-55%;
- роботи з благоустрою – 25-28%;
- громадські слухання – 11-20% (найвищий відсоток у столиці та обласних центрах, де ця форма є найбільш поширеною).
"Незважаючи на те, що переважна більшість опитаних (51%) вважають, що розвиток і безпека неможливі один без одного, звертає на себе увагу відносно невелика частка громадян, які готові брати участь в добровільних формуваннях (групах, загонах, дружинах) щодо забезпечення безпеки громад – 4-11% залежно від місця проживання. До речі серед членів ОТГ також низьким виявився відсоток готових брати участь в місцевій волонтерській гуманітарній допомозі (8% порівняно з 12-15% серед мешканців інших населених пунктів)", – відзначається в дослідженні.
Під час опитування з'ясувалося, що рівень відчуття захищеності громадян від різних загроз досить низький:
- замах на життя – захищеними вважають себе 20% громадян (28% членів ОТГ)
- пограбування, крадіжки – 12% (19%);
- хуліганські дії – 13% (20%);
- терористичні акти – 15% (19%);
- пожежі – 15% (21%);
- великі стихійні лиха – 11% (16%);
- техногенні катастрофи – 10% (14%);
- епідемічні захворювання – 12% (15%);
- військова агресія – 15% (20%);
- міни, боєприпаси, що не розірвалися – 19% (27%).
Також низьким виявився й рівень сподівань громадян на допомогу з боку добровільних громадських формувань. Так, тільки 7-14% опитаних розраховують на допомогу з їхнього боку.
"Ці результати дають підстави стверджувати про брак культури безпеки, недостатньої готовності значної частини українського суспільства до повномасштабних перетворень у сфері безпеки громад, а також про наявність великого запиту на ці зміни через незадоволення поточним станом справ", – пояснив Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова.
Також українці вважають, що забезпеченням безпеки має займатися держава. 44% опитаних вважає, що в сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій повноваження мусять бути віддані державі, а 43% – державі спільно з ОТГ.
Що стосується забезпечення правопорядку, то тут 49% вважає, що цим має займатися виключно держава, а 38% віддали перевагу спільним зусиллям держави та ОТГ. У питанні безпеки на дорогах і протидії злочинності 54% і 52% опитаних, відповідно, вважають, що цим має займатися держава.
"З приводу розподілу повноважень у сфері забезпечення безпеки громад, опитані віддали перевагу державі та спільним зусиллям держави з ОТГ", – говорить Сунгуровський.
Докладніше про те, чому українці не відчувають себе захищеними, читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Децентралізація та безпека: чому більшість українців не відчувають себе захищеними