Європейкам з кожним роком все важче зважитися завести дитину, а ось українки, всупереч кризі, залишаються молодими мамами. За даними Євростату, в 2017-м первістка європейські дами воліли народжувати в середньому в 29 років, в той час як ще в 2013-му вони легко на це погоджувалися і в 28. При цьому тенденція до пізніх пологів не просто зберігається, а й зростає.
"Найбільша зміна відбулася в Естонії, де середній вік збільшився на 1,2 року (з 26,5 до 27,7 років). Відбулися невеликі зміни в Чехії (зростання на 0,1 року), Словаччині та Швеції (зростання на 0,2 року)", – зазначають у Євростаті.
"Сегодня" розібралися, що впливає на бажання жінок завести первістка в країнах ЄС і як ця тенденція простежується в українок.
Найдовше відкладають першу вагітність італійки і іспанки – вони роблять це в середньому у віці 31,1 і 30,9 років. А наймолодші мами Євросоюзу живуть в Болгарії – в середньому вони народжують в 26 років (див. інфографіку). У свою чергу українки впевнено обганяють європейських суперниць – згідно з даними Держстату, за 2017-й рік на першу дитину зважувалися в середньому вже в 25,6 років. При цьому наші красуні хоча і люблять завести сім'ю раніше, але світовий тренд підтримують: для порівняння в 2014-му перша дитина з'являлася у них в середньому в 24,9 року, і за п'ять років вони стали відкладати цей процес майже на рік. Експерти кажуть, що свою роль відіграє розвиток ділової культури і зростаючі кар'єрні амбіції жінок.
"Триває відхід традиційно українських стереотипів – пані хочуть приділити час кар'єрі, чому дитина може перешкодити. З іншого боку, роботодавці поки мало толерантні до молодих жінок – їх беруть на роботу неохоче і намагаються позбутися від них при нагоді, – говорить HR-експерт Анастасія Зозуля. – Однак уже є в Україні компанії, в яких існують цілі програми підтримки молодих мам в декреті. Наприклад, коли молодій мамі виплачують солідний бонус у розмірі піврічної зарплати за те, що вона виходить з декрету вже через сім місяців. Або на весь термін декрету виплачують повну зарплату".
Чималу роль грає і підтримка материнства від держави. Українки отримують 2207 грн в якості допомоги по вагітності, а допомога при народженні дитини становить 41 280 грн, які виплачуються протягом трьох років. Також породіллі отримують бебі-бокси з усім необхідним для новонародженого на 5000 грн. І якщо бокси – це звичайна практика майже у всіх європейських країнах, то суми допомоги на новонародженого там значно вище. Наприклад, в Італії в 2018-му молоді матері отримували по 80 євро в місяць на дитину до трьох років, а незаможні родини – 160 євро. Правда, в 2019-му ці виплати скоротили вдвічі. У Болгарії щомісячну допомогу на дитину составлет 20 євро, в Німеччині – 204 євро на перших двох дітей аж до їх 18-річчя. А ось на третю вже 210 євро, на четверту і наступних – вже по 235.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що європейським татусям дозволили йти в декрет. Експерти вже назвали це великим кроком для забезпечення гендерної рівності.
Не відстають від європейців і наші татусі. Українські чоловіки вміють заплітати дочкам кіски і годувати їх корисними овочами. Українські тата, які пішли в декрет замість дружин, впевнені, що якісний догляд за дітьми не залежить від статі.