"Родком". Тільки громадське об'єднання,
Батьки школярів часто скаржаться , що повинні не тільки " робити уроки " , а й здавати гроші у фонди класу, школи, групи , оплачувати додаткові факультативні заняття з предметів , яких немає в розкладі , принести необхідні довідки і т . д . Дехто не розбирається у всіляких " повинен " , і приймає їх як свій обов'язок . А інші не знають , що можна , а чого – не можна , і намагаються знайти посилання на закони , які регламентують " шкільні відносини " . Розібратися з найчастішими питаннями нам допомогли МОН і адвокат Сергій Катишев .
1. Чи повинні оплачуватися додатково факультативи типу "логіка", "додаткова мова" тощо?
Сергій пояснює: "Постановою Кабінету міністрів від 21.02.2018 року №87 затверджено Державний стандарт початкової освіти, в якому передбачені обов'язкові заняття. Якщо деякі заняття не включені в освітній процес, вони можуть надаватися школою, в тому числі на платній основі. Перелік таких платних освітніх послуг затверджено Кабінетом міністрів, але школи мають право включати і інші послуги (ч. 4 ст. 43 ЗУ "Про загальну середню освіту"). Крім затвердження, список додаткових платних уроків повинен бути розміщений на веб-сайті школи (ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про освіту"). Логічний висновок: якщо факультативні предмети не передбачені планом навчання і проводяться в післяурочний час – вони можуть бути платними.
2. Чи зобов'язані діти чергувати та прибирати в класах?
Як нам пояснили в Міністерстві освіти, згідно зі ст. 43 Конституції України, "використовувати примусову працю заборонено". Але є постанова Кабміну від 27.08.2010 року №778, п. 49, в якій зазначено: "Залучати учнів до діяльності, не передбаченої навчальним планом, дозволено тільки за згодою дітей і їх батьків". Також є п. 5, ст. 53 "Закону про освіту", який забороняє залучати учнів до робіт, замість навчального процесу, якщо ці роботи не передбачені навчальним планом. Наприклад, якщо в навчальному плані немає "прибирання листя" – залучати школярів до цього процесу не мають права, а чергувати після уроків – тільки за згодою учнів і батьків. Крім того, існують санітарні норми, які дозволяють прибирання в спецодязі і виключно класів. Санвузли, коридори, двір тощо повинен прибирати персонал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
3. Які документи повинні надавати школярі при пропусках навчальних занять?
Як нам пояснив Сергій , " Згідно з Постановою Кабінету міністрів " Про порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів " від 13.09.2017 року №684 , причини відсутності учня на навчальних заняттях повинні підтверджуватися медичною довідкою або письмовим поясненням батьків ( одного з батьків ) , або законних представників " . При цьому важливо пам'ятати : якщо неповнолітній учень відсутній на навчальних заняттях більше десяти днів поспіль , без поважних причин , інформація про це передається в органи Нацполіції .
4. Чи існують пільги для окремих учнів (з неповних сімей, переселенців тощо)?
"Постановою Кабміну 27 серпня 2010 року №796 визначено , що дітям – сиротам , дітям , позбавленим батьківського піклування , деякі платні послуги в школах надаються безкоштовно . Підтверджуючим документом є рішення Служби у справах дітей про надання такого статусу . Такі діти безкоштовно проходять підготовку до вступу до вищих навчальних закладів і до ЗНО " , – говорить адвокат.
Крім того , вони безкоштовно можуть відвідувати спортивні гуртки , тренінги , факультативи , семінари тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
5. Чи існують обов'язкові платежі для батьків, такі як "фонд класу" чи "фонд школи"?
"Такі питання виникають тільки в середніх школах комунальної форми власності , – каже адвокат . – У приватних навчальних закладах чітко встановлені перелік послуг і їх вартість".
Згідно з нашим законодавством, держава гарантує безкоштовну повну загальну середню освіту. Окремим пунктом визначено положення про безкоштовне забезпечення підручниками учнів і вчителів (ст. 4 ЗУ "Про освіту"). "А ось зміст і розвиток матеріально-технічної бази фінансується місцевими бюджетами (ч. 2 ст. 43 ЗУ" Про загальну середню освіту "), – пояснює адвокат. – Згідно ст. 55 Закону України" Про освіту ", у батьків не тільки відсутні обов'язки фінансування, але навіть не надано такого права". У той же час батьки, нарівні з іншими особами, можуть вносити на рахунок школи добровільні пожертвування, благодійні внески, подарунки (ч. 1 ст. 79 ЗУ "Про освіту").
Додатково адвокат акцентує увагу на об'єднаннях батьків учнів – " батьківський комітет " , " рада школи " і т . д . Саме на вирішення цих " органів " посилаються для вимоги з батьків грошей . Законодавство передбачає такі організації , в яких беруть участь батьки :
1. Наглядова (опікунська або опікунська) рада. Вона не є юридичною особою, не має управлінських функцій і не розпоряджається фінансами. До неї входять, крім батьків, представники органів виконавчої влади, інших підприємств і організацій (ст. 29 ЗУ "Про освіту"). Існує Примірне положення, де чітко розписані повноваження даного органу.
2. Органи батьківського самоврядування (ст. 38 ЗУ "Про освіту"). Профільний Закон "Про загальну середню освіту" в статті 39 також передбачає такий орган, а в статті 26 уточнює: таке об'єднання батьків має бути громадським, і його рішення мають рекомендаційний характер.
3. До 1 липня 2018 року діяло Положення про загальноосвітній навчальний заклад, де вказано, що в школах можуть бути створені рада установи, піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об'єднання і т. д., положення яких розробляє і затверджує МОН. Такі ради не є юрособами.
З усіх видів батьківських об'єднань тільки суспільне, яке пройшло реєстрацію як юрособа, має право приймати грошові кошти. У той же час якщо встановлюються суми внесків або пожертв, то вони є обов'язковими лише для членів такого об'єднання (ст. 3 ЗУ "Про громадські об'єднання").
Тому батьки не зобов'язані здавати гроші в школу для будь-яких видів робіт. Але якщо вони хочуть взяти участь в матеріально-технічному забезпеченні, вони можуть робити добровільні пожертвування на розрахунковий рахунок школи або реєструвати громадське об'єднання .