/ Фото: Сьогодні
Замість правил – гра, а домашнє завдання – за QR-кодами. Клас Лариси Чавро першим в Україні почав навчатися за програмою Нової української школи (НУШ). Її учні випереджають реформу по країні на рік (реформа початкової школи, нагадаємо, стартувала 1 вересня 2018 року). Вже 1 вересня вони підуть до третього класу.
Сайт "Сьогодні" побував на уроці Лариси Григорівни, і дізнався, що чекає НУШ і як нинішні першокласники готуватимуться до старших класів.
Фото: "Сьогодні"
Українська мова без підручників
На партах учнів лежать набори конструктора "Лего", зошит і пенали. Це все, що потрібно для уроку української мови. Свобода вчителя вибирати методи і матеріали – одна зі складових освітньої реформи.
Кожна цеглинка конструктора означає частину мови. "Що означає блакитна цеглінка?" – запитує вчителька.
"Прикметник, – негайно звучить відповідь на запитання. – Відповідає на запитання: який? яка? яке?".
Потім урок стає грою. Хлопці починають складати з цеглинок пропозиції. "Дівчинка весела стрибає на дорозі". Червоний, блакитний, зелений, жовтий, синій – складають учні цеглинки конструктора.
За весь урок Ларисі Григорівні не довелося використовувати крейду або маркери. Поки діти складали конструктор до столів, на білій дошці з'явилися два тексти. Завдання виводить проектор, підключений до вчительського комп'ютера. Крім комп'ютера, на столі вчителя є кольоровий принтер та цифрова документ-камера, що нагадує настільну лампу, – учитель, просто сидячи за столом, може писати на аркуші паперу, а камера над ним транслюватиме все на дошку. Ще проектор реагує на рухи – це робить дошку сенсорною.
З двох текстів учень вибирає один і натискає на дошці заголовок, який підходить під запропонований комп'ютером. До кінця уроку учні отримують ще одне завдання-гру – скласти картинки у правильній послідовності і розповісти історію, що вийшла.
Фото: "Сьогодні"
"Діти забувають, що останній урок закінчився"
З першого класу Лариса Чавро не ставить оцінки. Це теж нововведення освітньої реформи – в початковій школі оцінок бути не повинно. Успіхи відзначаються словесно: "Супер", "Добре", "Ти можеш краще". Однак батьки все одно ще запитують, а скільки це в балах, каже вчителька.
"Ці діти інформованіші, краще розбираються в життєвих ситуаціях, – зазначає Лариса Чавро. – Нещодавно у нас була екскурсія, і дитина захотіла купити морозиво, але подивилася на дату виробництва і сказала, що не купуватиме його, оскільки воно лежить в холодильнику давно".
А після обговорення теми сортування побутового сміття клас вирішив окремо збирати папір і батарейки. Деякі діти навіть ввели таке правило в своїх родинах.
Домашнє завдання діти отримують за QR-кодом. Це, переважно, творчі завдання.
"У кожної дитини є телефон, діти знають, що він потрібен, щоб зателефонувати батькам, або для уроку, коли це необхідно. У нас є книги, де розміщені QR-коди з завданнями. Зокрема, всі домашні завдання я даю за QR- кодом", – розповідає педагог.
ПОскільки клас пілотний, то всі матеріали і книги – в електронному вигляді. У першому класі кожен учень ще отримував роздруківки і зошити, а з другого – все тільки в цифровому форматі. Підручниками на уроках не користуються взагалі. А для уроку Лариса Чавро підбирає різноманітну літературу.
"Я бачу, що дітям цікаво вчитися. Іноді вони губляться, скільки у нас уроків пройшло, тому що один предмет плавно переходить в інший, і весь день у нас інтегровані уроки. Наприклад, під час української мови може бути читання, а далі підключається математика", – говорить Лариса Чавро.
Порівняно з учнями минулих років ці діти краще працюють в команді, зауважує вчителька. На одному з уроків Лариса Григорівна роздала учням аркуші паперу і олівці. Але парти не зовсім зручні, щоб виконувати завдання разом. Це не стало проблемою для дітей – вони самі розсунули парти і розташувалися на підлозі.
"Коли нам привезли Lego, я розповіла дітям, звідки воно приїхало, ми знайшли на карті ту країну і почали висипати деталі з коробок. Вся класна кімната була в конструкторі, поки діти все не розібрали в деталях", – згадує вчителька.
У третьому класі діти відходитимуть від ігрової форми навчань, каже Лариса Чавро, почнеться основний цикл навчання, а в четвертому дітей чекає тестування. Однак уроки також будуть інтегровані. Залишаться і теми. Якщо в першому класі діти вибирали тему на тиждень, то зараз, у другому, вибиратимуть на місяць. Діти протягом місяця повинні працювати над темами, шукати відповідь на проблемне питання.
Фото: "Сьогодні"
Другий клас НУШ – як це буде
2019 року на Нову українську школу держава виділила 1,2 млрд грн, це приблизно на рівні минулого 2018 року. На ці гроші створюватимуть нові перші класи.
"Вчителі разом з директорами на педагогічній раді складають списки необхідного в новому навчальному році. Це залежить від класу, а також навчальної програми, яку школа вибере. Заявки подаються до районного управління освіти і місто закуповує необхідне", – пояснюють в Інституті модернізації змісту освіти.
Цього року Міносвіти перерахувало гроші на місця на кілька місяців раніше. Тому школи повинні отримати нові парти і зробити ремонти вчасно. Минулого року з цим виникли проблеми.
Крім цього, для вчителів проводяться тренінги. Підготовка педагогів складається з 10 зустрічей: дев'ять – за програмою навчання, і одна – зустріч з психологом.
Стосовно підручників, то з 25 лютого по 10 березня вчителі вибирали підручники для 2 класу. Вибір проектів підручників робили вчителі, а їх вибір стверджував педагогічна рада школи. Цього року на вибір запропонували 15 підручників з української мови та читання, 14 варіантів з інтегрованого курсу "Я досліджую світ", 10 – з математики, 6 – з англійської мови та 8 – з інтегрованого курсу "Мистецтво".
Підручники друкуються один раз на 5 років. За підручниками, обраними 2019 року, школярі вчитимуться наступні п'ять років, зазначають в Інституті модернізації змісту освіти. Цього року в держбюджеті передбачено 2,35 мільйона гривень на друк підручників. За ці гроші надрукують підручники для 2, 6 і 11 класів.
Фото: "Сьогодні"
Нагадаємо, раніше "Сьогодні" розповідали, як в Україні відбувається ЗНО.