В Україні знову починають боротьбу з піратством. Фото: inosmi.ru
В епоху загального інтернету проблема дотримання авторських прав стосується багатьох учасників ринків, тому ефективні регуляторні механізми можна розробити лише з урахуванням їх інтересів.
23 жовтня минулого року Кабмін зареєстрував у парламенті законопроект №3353 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського та суміжних прав в інтернеті. Документ лежав в парламенті без руху, а 14 квітня новий Кабмін відкликав його. Проте 10 травня той же текст був зареєстрований як законопроект №4629.
Поки учасники інтернет-ринку публічно стримано висловлюються щодо нових-старих пропозицій уряду, а в минулому році реагували на цей законопроект дуже критично. На їхню думку, текст документа переповнений зобов'язаннями хостинг-провайдерів, власників сайтів тощо задовольняти вимоги правовласників.
Зокрема, Інтернет-асоціація України (ІнАУ) заявила, що:
- при розробці законопроекту практично не було враховано думку учасників інтернет-ринку;
- в разі прийняття цього закону можливо виборочое правозастосування, яке може бути використане для боротьби з інакомисленням;
- пропоновані законодавчі новації не враховують особливостей інтернет-технологій, тому можуть призвести до порушень законних прав та інтересів операторів телекомунікацій та хостингових компаній, для яких фактично скасовується презумпція невинності;
- з прийняттям запропонованих новацій спроститься завдання зловмисників, які зможуть з використанням механізму блокування "покласти" будь-які сайти, в тому числі державних органів.
В ІнАУ говорили, що по-справжньому захистити авторське право в інтернеті може регламентована законом система електронних скарг, де і що подає скаргу, і порушника буде легко ідентифікувати. При цьому, суперечки повинні вирішуватися тільки в судовому порядку з чітко визначеною відповідальністю сторін.
Якщо законопроект буде прийнятий в нинішньому вигляді, в законодавстві з'являться такі зміни:
Кодекс про адміністративні правопорушення
"Невиконання власником сайту або постачальником послуг хостингу вимог з видалення або запобігання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права, або ненадання власником сайту інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на сайті інформацію, що порушує такі права, або ненадання постачальником послуг хостингу інформації, що ідентифікує власника сайту, який використовує послуги постачальника послуг хостингу для розміщення та надання доступу до інформації, порушує такі права тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". При повторному порушенні штраф вдвічі більше.
Таке ж покарання передбачене за порушення власником сайту або постачальником послуг хостингу правил розміщення на своєму сайті інформацію, що ідентифікує власника сайту або постачальника послуг хостингу.
Закон "Про нотаріат"
Нотаріусам надано право на забезпечення доказів у інтернеті, яке здійснюється шляхом складання ними відповідного протоколу, що містить опис інформації, розміщеної в Мережі, і до якої додаються документи, в яких зафіксовано розміщення цієї інформації.
Закон "Про авторське право і суміжні права"
З'явилися визначення таких термінів, як "сайт", "власник сайту" і "постачальник послуг хостингу"; розширено перелік способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав за рахунок додавання вимог видалення або запобігання доступу до інформації, а також надання інформації.
Також з'явилася нова стаття "Порядок припинення та запобігання порушень авторського права і суміжних прав в інтернеті". У ній, зокрема, говориться, що власник сайту не несе відповідальності за порушення, якщо він не пізніше 24 годин з моменту отримання скарги видаляє або унеможливлює доступ до інформації, щодо якої до нього звернулися.
Користувач, що розмістив цю інформацію, може направити власнику сайту заяву, що його інформація чи не порушує чужих прав. Копія цієї заяви передається автору скарги. Якщо від нього не надійде інформація про звернення до суду за захистом авторських прав, то через 10 днів після відправлення йому копії заяви, доступ до інформації на сайті відновлюється. За такою ж схемою діє і постачальник послуг хостингу, який отримав скаргу, тільки заяву-заперечення пише не користувач, а власник сайту.
Але щоб ці механізми запрацювали, власник сайту і постачальник послуг хостингу зобов'язані розмістити у вільному доступі на сайті таку інформацію про себе:
- повне ім'я або найменування;
- адреса місця проживання або місцезнаходження;
- контактну інформацію, в тому числі адресу електронної пошти і номер телефону, за яким з ними можна оперативно зв'язатися;
- якщо вони є юридичними особами, то і інформацію про реєстрацію в державі місцезнаходження.
Така інформація наразі відсутня на багатьох сайтах, тому треба бути готовим до її розміщення в разі прийняття закону.
Власникам авторських прав і сайтів також слід врахувати, що скарги вони будуть повинні направляти тільки по електронній пошті з обов'язковим накладенням електронного цифрового підпису.