Археолог розповів про головні розкопки, які проводились у 2021 році. / Фото: Колаж: Сьогодні
Археологи в Україні не працюють хіба що взимку. Але в них є час для того, щоб підбити археологічні підсумки року.
Про найважливіші розкопки 2021 року розповів заступник голови правління Спілки археологів України Євген Синиця в інтерв'ю "Історичній Свободі".
Новоолександрівський курган
Дослідники виявили поблизу міста Дніпро великий курган доби бронзи – найраніший етап курганної доби, як її іноді називають, тобто періоду початку будівництва курганів. Об'єкту близько 5–5,5 тисячі років.
Над основним похованням, яке було першим у цьому кургані, надзвичайно цікава конструкція з кам’яних брил – так званий кромлех: по колу обмежена територія, де поховали якогось достойника часів енеоліту.
"Всі технології були відомі. Але щоб у такому стані збереглося – це дійсно рідкість. Там насипи будували насамперед з блоків дернових... У випадку Новоолександрівки, крім того, первинну форму цьому насипу надавали рідкою багнюкою. І це дуже добре видно. Грязьовим розчином його обмащували кілька разів для того, щоб надати конкретну форму, щоб вирізнятися серед подібних споруд", – пояснив археолог.
Унікальний кромлех доби енеоліту. Його діаметр – 18 метрів. Фото: Спілка археологів України
Він також розповів, що поховання досить скромне – там не знайшли поховального інвентарю чи коштовностей. Первинне поховання містило кістяк молодого чоловіка – йому не було й 20 років.
"Чому відзначили зі здивуванням? Тому що великий об’єм кургану, обсяг виконаних робіт, а тут ще й ці камені – не лише великі, а їх на доволі значну відстань транспортували. Поблизу виходів граніту немає, більш ніж за 100 кілометрів камені перевозили, щоб спорудити цей кромлех. Тобто це шалені трудовитрати і велика шана померлому, яка в такий спосіб втілена", – пояснив Синиця.
Технології римлян на Буковині
У селі Комарів на Буковині відновилися роботи на території пам’ятки черняхівської культури – періоду Римської імперії. Вона датується ІІІ-ІV століттями нашої ери.
Поселення відоме насамперед завдяки тому, що там був центр ремісництва і гончарства. Це єдиний відомий за межами Римської імперії осередок з виготовлення скляних предметів за римськими технологіями: посуду, прикрас тощо. І це дуже далеко від лімесу – укріпленого кордону, де стояли римської легіонери, – близько 300 кілометрів.
"Минулого року, обстежуючи околиці Комарова, знайшли поселення. А цього року вперше там проводили більш-менш значного обсягу роботи на поселені Бузовиця. І сенсаційність полягає в тому, що там виявили рештки споруд, які побудовані за класичною римською технологією з використанням будівельної кераміки, цегли і фасонної цегли зокрема – з такими елементами, які притаманні суто римській будівельній традиції, зокрема гіпокауст так званий", – пояснив археолог.
Гіпокауст – це своєрідна "тепла підлога", система опалення, яку використовували в римський час. Доволі складна технологічна конструкція, де як опалювальний елемент була саме підлога, під якою циркулювало прогріте повітря.
"У Комарові ми стикаємося з речами, які ще поки що не дуже розуміємо. Маю на увазі, що це технології, якими, за нашими поточними уявленнями, римляни дуже неохоче ділилися. Те саме виробництво скла або будівельні технології. І це видається дивним", – додав Євген Синиця.
Одна зі знахідок археологів під час розкопок на околиці села Комарів. Фото: "Радіо Свобода", надав Євген Синиця
Раніше ми писали:
- Біля єгипетського міста Луксор виявили 2600-річне загублене "Золоте місто", яке може стати справжнім археологічним відкриттям століття.
- У Помпеях, похованих під лавою після виверження вулкана, археологи відкопали унікальний об'єкт – лоток вуличної їжі, прикрашений фресками. Вони дуже добре збереглися.