Найманці для Донбасу. Фото: facebook.com/mod.mil.rus
Так званих "виборів" в ОРДЛО цієї осені не буде. У понеділок, 20 серпня кілька російських ЗМІ з посиланнями на свої джерела повідомили, що вони переносяться на невизначений термін, про що в самий найближчий час так звана "влада республік" оголосить офіційно.
По-перше, за словами співрозмовника російського РБК, близького до Кремля, "вибори голів і депутатів "ДНР"/"ЛНР" відкладають через відсутність прямої необхідності. По-друге, через ризики для Мінських переговорів і перспектив нових санкцій. А по-третє, через відсутність фінансування і прямих вказівок щодо проведення "виборів" з Москви.
Джерела російського "Інтерфаксу" "в раді міністрів "ДНР" повідомляють про перенесення "виборів" на 2019 рік також через проблеми з фінансуванням. Але серед інших причин називають "майбутні президентські вибори в Україні 31 березня 2019 року, після яких підхід Києва до реалізації Мінських домовленостей може змінитися".
ЗАКОН ПРО ОСОБЛИВИЙ СТАТУС
У статті "Дорожня карта Донбасу: на яких умовах можливий мир, і де червоні лінії для України і Росії"сайт "Сегодня" детально описував, за яких умов Москва може піти на поступки і відкласти "вибори" в ОРДЛО. Найголовнішим питанням розміну джерела "Сегодня" в українських дипколах називали продовження Верховною Радою ще на рік закону про особливий статус Донбасу.
Нагадувати про це наші міжнародні партнери почали ще в липні. Спочатку в інтерв'ю українській службі "Голоса Америки" спецпредставник Держдепу Курт Волкер заявив: "Я не бачу ніякої шкоди в продовженні дії закону. Нічого не зміниться від сьогодні і до того дня, коли дія закону вже буде продовжена. Зате Росія використовуватиме призупинення дії закону в якості причин поскаржитися на Україну. Там скажуть, що Україна не хоче виконувати Мінські угоди. Тому просто не давайте Росії цього аргументу".
На початку серпня віце-спікер ВР Ірина Геращенко написала у своєму Facebook, що в листі до керівництва ВР спеціальний представник головуючого в ОБСЄ, представник в ТКГ Мартін Сайдік звертає увагу, що "дія Закону України, який передбачає особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, пролонгованого на рік в жовтні 2017, закінчується восени".
"Який сценарій Кремля зараз? На окупованих територіях за кремлівським планом, як і в листопаді 2014-го, готуються до "виборів". Кремль очікує, що ВР в запалі передвиборчих баталій вже не зможе пролонгувати закон, тому саме Україну звинуватять у зриві політичного блоку (реалізації Мінська – Авт.) і друзі Кремля в ЄС, які мріють про скасування санкцій, отримають залізобетонний аргумент. А бойовики ще й проведуть "вибори", в яких Кремль також звинуватить Київ: мовляв, не може ж регіон бути без "влади", а Україна не пролонгувала закон і тим самим провокувала вибори на окупованому Донбасі. Тим більше, всім очевидно, що пролонгація цього закону – чиста формальність, він не набере чинності, оскільки РФ не збирається йти з Донбасу. Але ми повинні посилити аргументи наших дипломатів", – написала Ірина Геращенко у своєму Facebook.
Але 20 серпня російські ЗМІ з посиланнями на свої джерела в Кремлі і ОРДЛО повідомляють про перенесення "виборів" чи то на 2019-й, чи то взагалі на невизначений термін. І відбувається це відразу після зустрічі Володимира Путіна і Ангели Меркель в гостьовій резиденції Мезеберг під Берліном (це, до речі, був перший візит Путіна в гості до німецького канцлера з 2014 року) і двох телефонних переговорів Петра Порошенка з Ангелою Меркель до і після її зустрічі з Путіним. Плюс в інтерв'ю російським "Ізвестіям" відразу після берлінської зустрічі помічник Путіна з міжнародних справ Юрій Ушаков не виключив зустрічі лідерів Нормандської четвірки в Парижі (остання, нагадаємо, була в жовтні 2016-го в Парижі), мовляв, це питання обговорювалося в Мезеберзі.
За словами політолога Володимира Фесенка, інформація про перенесення "виборів" в ОРДЛО поки неофіційна, але дуже правдоподібна. Експерт вважає, що з високою часткою ймовірності Путін пообіцяв щось подібне Меркель під час зустрічі.
"Вибори" в "ДНР"/"ЛНР" можуть викликати ланцюжок серйозних кризових проблем в переговорах, ескалацію військових дій і взагалі розвал договірної конструкції Мінських угод. У 2014-му так і сталося: саме "вибори" в "ДНР"/"ЛНР" розвалили Мінськ-1 і почалися військові дії під Донецьком біля аеропорту і на Дебальцівському плацдармі. І зараз може бути щось схоже. Найголовніша проблема, якщо оголошуються вибори в "ДНР"/"ЛНР" (формально це повинні зробити десь в кінці серпня – на початку вересня), після цього вкрай мало шансів, що буде продовжено закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Швидше за все, Путін пообіцяв, що вибори будуть відкладені, але в обмін українська сторона має продовжити дію закону", – сказав сайту "Сегодня" Володимир Фесенко.
НА СКІЛЬКИ ПОДОВЖУТЬ
За словами наших джерел, близьких до переговорного процесу в Мінську, перенесення "виборів" в ОРДЛО 100% пов'язані із зустріччю Путіна і Трампа в Гельсінкі і нещодавньою зустріччю Путіна з Меркель в Берліні.
"Це результат їх домовленостей – Москва демонструє, що готова піти на поступки в обмін на продовження терміну дії закону про особливий статус Донбасу", – говорить джерело.
Цікаво ще й те, як провернули це скасування "виборів" в самих ОРДЛО. Ще нещодавно в статті 2 "закону про вибори голови "ДНР" було записано, що ці самі "вибори" проходять кожні чотири роки. Тобто, якщо останні бойовики провели в 2014-му, такі, за логікою, мають пройти восени 2018-го. І в березні цього року "депутат народної ради "ДНР" Владислав Бриг говорив російському РБК, що "вибори" точно пройдуть в листопаді, імовірно 4 числа. Але вже в новій редакції "закону про вибори голови "ДНР" в статті 2 записано, що "вибори" проходять кожні п'ять років. Як вдалося з'ясувати сайту "Сегодня", попередня версія "закону" перестала діяти ще в кінці 2017 року. Тобто , ніякі "вибори" в ОРДЛО Москва і не збиралася проводити, а всі заяви бойовиків були просто фарсом?
Джерела сайту "Сегодня", близькі до Мінської переговорної групи, кажуть, що, швидше за все, "закон" в "ДНР" переписали заднім числом після того, як стало більш-менш відомо, до чого домовляться Путін і Меркель.
"А щодо "ЛНР", там взагалі ситуація складна, там і вибори поки проводити не треба – там цей Леонід Пасічник все одно в.о. Та й в "ДНР", що Москва скаже, те вони і зроблять", – говорить наше джерело.
Людей на тимчасово окупованих Росією територіях Донбасу перенесення "виборів" цікавить мало, якщо не сказати, що взагалі не цікавить. Будуть вибори або не будуть – цікавило тільки тих, хто треться біля "влади" ДНР". Нагадаємо, що як таких "партій" навіть в тій же "ДНР" немає – є громадські організації. Найголовніша – "Донецька республіка", дві інші – "Вільний Донбас" і "Оплот". "Кандидат" "Донецької Республіки" – Віталій Захарченко, тож більше і обиратися нікому.
Про інших кандидатів ніхто не знає – їх просто немає. Ще трохи пам'ятають "народного губернатора" Губарєва, але де він зараз і чим займається, ніхто не знає. Ходаковський, екс-співробітник СБУ і командир формування "Схід" зник десь, імовірно, в кримських далях. Про Пушиліна Дениса Володимировича як про "голову ДНР" і думати ніхто не хоче – він уже покерував пару місяців в 2014-му. Власне, ці люди могли б мляво зіграти роль опонентів у виборах, щоб Захарченко переміг, хоча б з якоюсь видимістю конкурентної боротьби. Але їх всіх "злила" Москва.
Жителям, висловлюючись коротко, наплювати, хто з екрану телевізора їм мовитиме про "небувалі успіхи аграріїв "республіки" і подорожчання хліба на 20% одночасно. Знайдуться ті, хто будуть "топити" за "Захара". Але більшості все одно. Не сталося обіцяних російських пенсій і зарплат, хорошої роботи і житла, шахти і підприємства руйнуються і грабуються, міста занепадають, люди їдуть. Бардак у всіх сферах життя без винятку. І яка різниця, хто над цим стоїть? А як показали позаторішні донецькі "праймеріз" (попередні вибори), після яких переможців через два дні скинули і призначили нових, стає зрозумілим ставлення до розуміння "виборів" на окупованих територіях.
Звичайно, завжди залишається варіант, що Москва надішле свою фігуру, як це було з Бородаєм в 2014-му. Але не перед президентськими і парламентськими виборами в Україні і продовженням терміну дії закону про особливий статус Донбасу. У тому, що зі стартом нового політичного сезону під банею почнуться спекотні дискусії, сумнівів немає. Але питання ще й в тому, на скільки його будуть пролонгувати? У жовтні минулого року його продовжили на рік і якщо повторити те ж саме цього року, наступного разу його потрібно буде продовжувати в жовтні 2019-го якраз перед черговими парламентськими виборами, які мають пройти 27 жовтня.
"А якщо навіть зараз ніхто ані у Верховній Раді, ані в Адміністрації президента вам точно не надасть гарантій продовження цього закону, то в наступному році за пару тижнів до парламентських виборів зробити це буде неможливо. Тому не здивуюся, якщо на переговорах лідерів Нормандії в Парижі обговорюватимуться питання пролонгації закону на два роки", – сказало нам джерело в українських дипколах.
Політолог Володимир Фесенко також не виключає такого варіанту розвитку подій. За його словами, потрібно враховувати ще й те, яка буде ситуація на переговорах по Донбасу після президентських виборів в Україні. Можуть статися певні зрушення – Путін може навіть піти на певні компроміси з миротворчої місії.
"Наприклад, наскільки я знаю, деякі російські колеги займаються опрацюванням питання про міжнародну адміністрацію на Донбасі. Росіяни можуть відійти від своєї нинішньої лінії розміщення миротворців тільки на лінії розмежування і т.ін. Якщо міжнародна адміністрація – це перехідний порядок – така боснійська модель. З урахуванням того, що Росія погодилася на зустріч в нормандському форматі на вищому рівні, де одним з головних питань обговорюватимуть миротворчу місію, росіяни можуть піти на такий компроміс. Тільки коли? Швидше за все, вони домовлятимуться вже з новим українським керівництвом (ні для кого не секрет, що в Москві дуже сподіваються, що на президентських виборах в березні переможе проросійський кандидат – Авт.)", – підсумував Володимир Фесенко.