/ Фото: Getty Images
Викрадена в Луганську позолочена 300-річна ікона могла бути вивезена з України ще за часів нацистської окупації і потрапити до Хорватії на останньому етапі Другої світової війни.
Про це боснійське видання Fokus.ba повідомляє з посиланням на адвоката Озрена Татарака із Загреба, який шість років займається пошуком і поверненням витворів мистецтва, розграбованих нацистами по всій Європі.
Використовуючи свої знання і зібрану інформацію, Татарак зробив цікавий висновок щодо траєкторії руху ікони, яка є предметом української культурної спадщини і яку голова Президії Боснії та Герцеговини Мілорад Додік подарував міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову під час його візиту до Боснії в грудні-2020.
Адвокат звернув увагу, що багато сотень творів мистецтва, які "осіли" після війни в колишній Югославії, походять з колишнього СРСР, і на скандальній іконі є сургучна печатка часів радянської влади в Луганську.
Це дало Татараку можливість зробити свої висновки щодо "ікони Додіка".
"Є обгрунтована підозра, що предмет був вкрадений за часів Радянського Союзу, а не після його розвалу, адже предмет після розпаду Радянського Союзу матиме печатку відповідних органів України або православної церкви. Також є підозра, що об'єкт був вкрадений за часів Другої світової війни, оскільки об'єкт української культурної спадщини в той час, коли Україна входила до складу СРСР, ніяким іншим способом не міг бути вивезений, крім я внаслідок масового і сумнозвісного розграбування нацистами витворів мистецтва під час окупації тоді ще Радянської України", – каже юрист.
За його словами, сургучна печатка додатково вказує, що ікона була викрадена під час нацистської окупації Радянської України, оскільки після Другої світової в СРСР вже використовували сучасні методи маркування об'єктів, що охороняються.
Адвокат робить висновок, що ікона могла бути викрадена під час Другої світової нацистами і що вона разом із приблизно десятьма тисячами інших витворів мистецтва, вкрадених гітлерівцями по всій Європі, незаконно потрапила на територію колишньої Югославії, де й була виявлена.
Як приклад він навів історію з витворами мистецтва, викраденими нацистами у європейських євреїв, і роботами, вкраденими з Варшави, які були передані Загребу або на останньому етапі війни, коли існувала Незалежна Держава Хорватія, або в ході двох післявоєнних передач викрадених творів мистецтва 1948-го і за подальшої передачі з Австрії восени 1986 року.
Пізніше численні твори мистецтв осіли в приватних колекціях людей з хорошими зв'язками, каже Татарак. Скандальна ікона була представлена Додіку як "фамільна власність" якоїсь родини громадян Боснії та Герцеговини.
Юрист робить ще один висновок, що ікона, яка стала "фамільною власністю", років 30 тому чи навіть більше незаконно "витекла" з державної колекції в тогочасній Федеративній Республіці Хорватія, котра входила до викраденого нацистами зібрання предметів мистецтва.
Нагадаємо, за однією з версій, ікону, яку влада Боснії і Герцеговини подарували голові Лаврову, в 2018 році передали голові Асоціації ветеранів Армії Республіки Сербської Душко Вукотичу бойовики "ЛНР".