Фото: прес-служба ДПСУ
Державна прикордонна служба України продовжує реформування за двома напрямками. Про це заявив голова відомства Петро Цигикал, зазначивши, що 2017 рік став переломним у свідомості українських прикордонників і в їх патріотичному настрої.
"Стосовно курсу реформування – Державна прикордонна служба продовжує розвиватися за двома напрямками. Перше – це правоохоронна діяльність за моделлю наших європейських колег. І друге – це, відповідно, військове спрямування, адже ми продовжуємо вести гібридну війну, яка, на жаль, досі триває на сході", – розповів Цигикал.
Говорячи про завдання прикордонників в зоні АТО, голова прикордонного відомства вказав, що основні – це несення служби в контрольних пунктах в'їзду-виїзду (КПВВ), бойові – охорона і захист, а також боротьба з незаконним переміщенням товарів і вантажів через лінію розмежування.
"Звісно, велику увагу приділяємо можливим терористичним загрозам. Для цього в складі Департаменту оперативної діяльності адміністрації Служби створено управління з протидії тероризму, а в регіонах – відповідні відділи. Безпосередньо на лінії зіткнення діють сектори, завданням яких є виявлення організованих угруповань, які здійснюють розвідувально-підривну діяльність", – розповів Цигикал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Голова прикордонного відомства зазначив, що Державна прикордонна служба реагує на виклики часу, що позначається на реформі ДПСУ.
"Насамперед, мета реформ цього року – посилити щільність охорони кордону. Якщо останніми роками на один кілометр кордону припадає в середньому один військовослужбовець, то тепер в планах збільшити цей показник до двох осіб", – пояснив голова прикордонної служби, вказавши при цьому, що збільшувати штати для цього не потрібно.
"Це робиться тільки в межах визначеної законом граничної чисельності особового складу відомства і діючих штатів. Хіба що скорочується управлінська ланка в загонах і регіональних управліннях на користь тих структур, які діють "на нулі", – додав він.
За словами Цигикала, на базі існуючих відділів створюються відділення прикордонної служби, які "будуть винесені безпосередньо на лінію кордону і розташовані один від одного на відстані приблизно 20 км".
Відповідаючи на запитання про роль інженерно-технічного оснащення в посиленні охорони кордону, Цигикал навів такі цифри: "Сьогодні ми можемо сказати, що в Харківській області у нас понад 140 кілометрів належним чином облаштованого кордону. Щодо Сумського загону зараз практично перекриті всі напрямки зосередження основних зусиль".
При цьому голова Держприкордонслужби України констатував, що для гарантованого перекриття всього російського ділянки держкордону "ресурсів поки не вистачає".
Раніше радник голови МВС Зорян Шкіряк заявив, що всі контрольно-пропускні пункти на російсько-українському кордоні оснащені системами для здійснення біометричного контролю і підключені до баз Інтерполу і Європолу. За його словами, біометричний контроль буде навіть в місцях, де можуть перетинати кордон контрабандисти.
Як розповідав міністр закордонних справ Павло Клімкін, Україна стежитиме за переміщенням росіян країною. За його словами, контроль за росіянами в Україні проходитиме в три етапи.
Нагадаємо, 1 вересня президент України Петро Порошенко своїм указом ввів в дію нові заходи на кордоні.