Фото з мережі facebook
У столичному Інституті Серця провели унікальну операцію: вдруге за останні три місяці успішно пересадили механічне серце! На цей раз рятували 30-річну Людмилу Філяренко з Кропивницького. У неї захворювання серцевого м'яза – дилатаційна кардіоміопатія, через яку всього за півроку серце збільшилося в чотири рази, і Людмилі була показана термінова трансплантація донорського органу. Як і в перший раз, операцією керував київський кардіохірург Борис Тодуров, а допомагали йому фахівці з Німеччини, які і надали штучний мотор.
"Операція тривала чотири години і пройшла успішно. Пацієнтка почуває себе добре, вже може говорити і вставати з ліжка. Попереду на неї чекають два місяці реабілітації, – розповів Борис Тодуров. – Далі її буде спостерігати фахівець з Кропивницького, якого спеціально навчать догляду за Людмилою". Кардіохірург зазначив, що клініці ще належить розрахуватися з боргом в 80 тис. євро за механічне серце, надане фахівцями з Німеччини. Пацієнтка Людмила не могла самостійно заплатити таку вартість, тому гроші на операцію збирали усією державою, однак потрібну суму – 118 тис. євро, так й не накопичили – врятували німецькі колеги, які надали "мотор" в борг. Але як говорить Тодуров, механічне серце не є повною заміною людського, воно лише допомагає продовжити термін очікування донора. Ще кілька років пацієнтка зможе жити з німецьким серцем, але потім потрібно обов'язково пересадити донорське, але з цим в Україні проблеми. "Сьогодні страшно бути не донором, а реципієнтом", – сказав Тодуров, пояснивши, що згідно з нашим законодавством, людина за життя не може дати згоду на використання своїх органів. Таке право можуть дати найближчі родичі після смерті людини, і люди змушені чекати донорів багато років.
Як заявляла в. о. голови МОЗ Уляна Супрун, "в Україні дуже низький показник трансплантації органів. У порівнянні з Білоруссю, у нас на 1 млн населення пересадили в 13 разів менше органів в 2014 році, а якщо порівнювати з Іспанією – то в 28 разів менше. Така кількість спровоковано не лише недосконалістю чинного законодавства, а й відсутністю координаційного центру і низьким рівнем знання про трансплантологію". У ВР поки тільки обговорюють питання фінансування. "Уже обговорюють закон, згідно з яким кошти на пересадку органів будуть виділяти на держрівні. У МОЗ підрахують, скільки людей на даний момент гостро потребують пересадки, і тоді можна буде сказати про конкретні суми. Але фінансування має йти від бюджету", – розповіла нам заступник голови Комітету охорони здоров'я Верховної Ради Ірина Сисоєнко.
Світовий досвід пересадки "мотора"
Першу трансплантацію серця провели майже 50 років тому – 3 грудня 1967 року в ПАР. Тоді чоловікові успішно пересадили серце молодої дівчини, яка загинула в автокатастрофі, але через 18 днів він помер через двосторонню пневмонію. Зараз така операція вважається рутинною і пацієнти живуть з новими серцями більше 10 років. Так, світовим рекордом став термін в 30 років: саме стільки після трансплантації прожив американець Тоні Хьюз і помер від раку шкіри.
У наші дні щороку по всьому світу проводять близько 4000 таких операцій, більшість з них – в США. Серед європейських країн абсолютним чемпіоном є Німеччина – в середньому 400 втручань на рік. Відразу після німців йдуть хірурги Бельгії, вони пересаджують "мотор" до 100 пацієнтам в рік.
Як і раніше залишається і проблема "недовговічності" серця: щоб успішно його пересадити у лікарів є не більше 24 годин (на цей час його поміщають в контейнер з низькими температурами і потім "запускають" заново), і іноді, в залежності від відстані між пацієнтом і донором, серце просто можуть не встигнути довезти.