Як у Києві попрощалися з Олесем Бузиною: під оплески і гасла "Фашизм не пройде"

19 квітня 2015, 19:30
Відомого публіциста і журналіста поховали на Берковецькому кладовищі

<p>Фото: А. Черкашин</p>

Реклама

Сьогодні в Києві попрощалися з відомим журналістом і публіцистом Олесем Бузиною, якого 16 квітня застрелили прямо біля під'їзду власного будинку. Проводити його в останню путь прийшли кілька сотень людей – не тільки рідні та близькі, а й шанувальники творчості. Багато хто приніс з собою свічки – їх запалили на тому місці, де вбили Бузину.

Фото: А. Черкашин

Реклама

Мати прощається з сином. Фото: А. Черкашин

Реклама

Фото: А. Черкашин

Щоправда, не обійшлося без невеликого конфлікту – під час прощання на вул. Дегтярівській кілька людей почали активно звинувачувати журналістів двох центральних телеканалів у брехні, скандуючи "Фашизм не пройде".

Втім, пристрасті швидко вщухли, а коли труну з тілом повезли для відспівування у Церкві Живоносного Джерела Києво-Печерської лаври, ті, хто зібрався, проводжали його оплесками.

Фото: А. Черкашин

До церкви прийшли близько 200-250 осіб, у тому числі старі друзі загиблого і однокласники. Один з них, Роман Іваненко, згадав шкільні роки Олеся Бузини.

"Десять років разом провчилися. Він завжди був лідером, але не був позбавлений іронії, часто з сарказмом ставився до тієї ж історії. З тих часів запам'яталося, що він боєць, але з кредо "не руш, і я нікого не трону". У школі завжди за себе постояти міг, але сам не "наражався", а тут таке, – зітхає Роман. – Після школи у нас з Олесем дружба збереглася, але зідзвонювалися і бачилися ми рідко. Останній раз років вісім тому, поговорили. І з творчістю його я знайомий не з чуток, читав і колонки, і статті".

Фото: А. Черкашин

Є у друзів і своє бачення того, що сталося.

"Версій і варіантів, як так сталося, безліч. Можливо, якась політична акція, може просто недоброзичливці. Але в дусі часу на думку спадає тільки політика, зараз час такий", – каже Роман.

Фото: А. Черкашин

Після відспівування відбулися похорони на Берковецькому кладовищі. До слова, на особисте прохання родичів на всіх чотирьох локаціях – морг, будинок, відспівування, цвинтар саксофоніст грав улюблені мелодії Олеся Бузини. Такі, як "Листя жовті над містом кружляють" і "Гори, гори моя звезда".

Стріляти могли непрофесіонали

Вбивць Олеся Бузини все ще шукають, проте офіційна інформація від правоохоронців надходить вкрай скупо. У свою чергу журналіст Артем Шевченко повідомив з посиланням на джерела в судмедекспертизі, що в злочинці стріляли, швидше за все, з револьвера системи "Наган".

"Калібр входять – 7,62. Але гільз немає. Вони або в барабані, або в спеціальному гільзоуловлювачі на іншому типі пістолета такого ж калібру, припустимо ТТ, який стрілок забрав із собою. При цьому характер уражень свідчить про хаотичну, а не прицільну стрільбу: по суті, лише останній з 5 пострілів – в голову – був 100% смертельним", – на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив Шевченко.

Фото: Г. Салай

За його словами, один зі свідків, водій автомобіля, який сидів у ньому, відкинувшись на сидінні і дивившись портативний телевізор – прямо навпроти місця розстрілу.

"Він бачив на власні очі все, що сталося. Почерк явно не професіоналів-кілерів. Або потрібно було це зробити саме так", – зазначив журналіст.

Фото: Г. Салай

Нагадаємо, Олесь Бузина з січня по березень 2015 працював шеф-редактором газети "Сегодня", з 2006 року він був спеціальним кореспондентом видання, вів авторські колонки.

Олесь Бузина в журналістиці з 1992 року. 12 років він працював у газеті "Киевские Ведомости" на посаді спеціального кореспондента і зав. відділом літературної критики. Крім того, Олесь Бузина був політичним оглядачем газети "2000".

Бузина вів ряд програм на каналах "1+1", "Новий" і "К1", а також зняв 29 документальних фільмів.

Олесь Бузина написав сім книг, у тому числі "Вурдалак Тарас Шевченко", "Таємна історія України-Руси", "Поверніть жінкам гареми".

Олесю Бузині було 45 років. У нього залишилися дружина і донька.