У Почаївській лаврі моляться за мир і допомагають пораненим

26 лютого 2015, 17:22
Днями братія передала в Кременецький військовий комісаріат автомобіль УАЗ, який призначений для вивезення поранених із зони військового конфлікту

Свято-Успенська Почаївська лавра. Фото: monastyri-mira.livejournal.com

Братія Cвято-Успенської Почаївської лаври надає постійну духовну опіку та гуманітарну допомогу українським військовослужбовцям.

Як повідомив у коментарі Центру інформації Української Православної Церкви намісник Свято-Успенської Почаївської лаври митрополит Володимир, днями братія передала в Кременецький військовий комісаріат автомобіль УАЗ, який призначений для вивезення поранених із зони військового конфлікту. Автомобіль вже доставлений на схід України.

Реклама

"В такий складний для всієї країни час, коли ллється кров, як ніколи важлива роль Церкви. Тим, хто йде в храм молитися про мир для свого народу, двері завжди відкриті. Тому кожен, хто звернеться до нас за духовною допомогою, її отримає. Ми допомагаємо, чим можемо, і не чекаємо за це жодних нагород. Робили, робимо і з Божою допомогою будемо робити це і в майбутньому", – сказав митрополит Володимир.

Зокрема, за словами намісника, опіка над військовослужбовцями триває вже давно. Лавру часто відвідують солдати української армії. Обитель передає в зону військових дій святу воду, молитвослови, іконки, хрестики, теплу білизну, продукти, засоби гігієни.

Так, у січні Свято-Успенську Почаївську лавру відвідав батальйон дев'яносто п'ятого аеромобільної бригади з Житомира.

Реклама

"Ми раді були вітати у себе в храмі захисників нашої Вітчизни. Коли десантники звернулися до нас в лавру з проханням про візит і благословення, ми постаралися влаштувати зустріч так, щоб перебування в нашому монастирі запам'яталося їм назавжди", – розповідає митрополит Володимир.

Бійці, які до цього більше восьми місяців несли службу в зоні бойових дій на сході України, приклалися до святинь, помолилися в храмах лаври і познайомилися c історією обителі.

Митрополит Володимир зазначив, що в монастирі не відмовляють тим, хто просить про допомогу і додав, що "у важкий для всієї країни час кожен повинен допомагати в міру своїх сил, не сподіваючись на нагороди і шану".