У Свято-Успенській Почаївській лаврі збираються тисячі людей, які перед одним з 12 головних церковних свят – Успінням Пресвятої Богородиці – приходять до церкви за підтримкою і духовної захистом.
Днями в Лаврі зустріли паломників, які пішки йшли 6 днів і подолали понад 250 кілометрів. Хресний хід, який об'єднав 15000 осіб – дорослих і дітей, фізично здорових людей та інвалідів – відправився з Кам'янця-Подільського і зібрав паломників з різних регіонів України. Деякі сім'ї приїхали навіть з-за кордону. Найменшому прочанинові – всього 4 місяці.
"Я йду хресним ходом вже втретє. Мені подобається. Потрібно помолитися Богу за своїх рідних, і відчуєте Божу благодать. Коли я молюся, стає набагато легше в душі", – розповіла 10-річна Богдана з села Мирогоща Рівненській області. Дівчинка вирішила йти в Почаїв без батьків, до хресного ходу приєдналася тільки її тітка, а мама з 2-місячним братиком залишилися вдома. "Минулого року ми ходили з мамою, а в позаминулому – всією родиною", – згадує Богдана.
Серед паломників – багато молоді, причому деякі учасники ходи здійснюють його щороку. Це вважається духовним і фізичним подвигом. "Я йду в Почаївську лавру, щоб зміцнитися у своїй вірі, зробити маленький подвиг. Коли ти приходиш до Почаєва і стаєш на коліна, з'являються сльози радості. Саме в цей момент розумієш, навіщо пройшов весь цей шлях", – розповіла Іра з Кам'янця-Подільського. Вона приєднується до ходи вже 5-й рік поспіль.
Багато прочан використовують хресний хід як можливість забути про суєту і переосмислити своє життя. "Я постійно на роботі, постійно зайнята. Немає часу підняти очі до Бога. Але я собі дозволяю раз в році відсторонитися від усієї цієї метушні і побути наодинці з собою. У цьому хресному ходу відчувається легкість і весь час звучить питання, що саме потрібно людині в житті – повітря, вода, молитва і любов, благодать Божа. Але ми себе обважують тим, чим не потрібно", – поділилася учасниця ходи Людмила.
Традиція брати участь у хресній ході до престольного свята Успіння Богородиці сформувалася ще з часів Київської Русі. З Кам'янця-Подільського перший ходи вирушили 150 років тому, і не припинялися навіть за радянської влади. Наймасштабніше ходу в Почаївську лавру було в 1911 році, тоді в обитель прийшли поклонитися 20000 осіб, а за час незалежності України кількість паломників зросла в рази, адже ще 20-25 років тому в ході брали участь невеликі групи по 50 – 70 людей.
Ще до прибуття віруючих з Кам'янця-Подільського Почаївська лавра прийняла хресний хід з Хмельницького, який об'єднав 800 осіб.
За сформованою традицією братія Лаври зустрічає учасників ходи, біля воріт обителі людей кроплять свяченою водою. А днями в Почаєві чекають ще один хресний хід, який об'єднав 1000 українців, які вирушили з містечка Браїлів Вінницької області.
У Почаївській лаврі велика кількість паломників збирається не тільки на основні церковні свята. Навіть у звичайні вихідні паломників буває настільки багато, що невеликий готель – приймальня для мандрівників, не може всіх умістити. Тоді для ночівлі відкривають храми на території обителі – Похвали Божої Матері, Троїцький собор, Храм преподобного Іова Почаївського. Але влітку багато людей ночують у наметах під відкритим небом.
Нагадаємо, 5 серпня в церкві святкували день Почаївської ікони Божої Матері. Цей образ Богородиці є одним з найбільш шанованих на Україні. У Почаївській лаврі ікона перебуває вже більше 400 років. Багато парафіян говорять про її чудотворних здібностях в лікуванні недуг, звільнення від полону і напоумлення грішників.
"Почаївська ікона – проповідниця порятунку і дороговказ для люблячих Пресвяту Діву і Її Божественного Сина. Як Віфлеємська зірка привела волхвів, східних мудреців до новонародженого Христу Спасителю, так і Почаївська дороговказ зірочка наводить "мудрих віку цього", тобто звичайних грішних людей, до істинної рятівної вірі і покаянню", – розповіли Сегодня.ua ченці Почаївської лаври.
У день Почаївської ікони Божої Матері лавра прийняла 8 хресних ходів, в яких брали участь як мінімум 5000 людей. Ходи прямували з Рівненської та Львівської областей, Івано-Франківська та Тернополя. Ще один крестнийход відправився з польського міста Гайновка. Серед паломників були іноземці – жителі Польщі, Білорусі, Молдови та Німеччини.