Між відкриттям газового родовища та використанням газу в оселях українців проходять роки. Навіть щоб пробурити свердловину, видобути й очистити газ, прокласти газопровід до будинку, треба чимало часу та коштів. Але ж спочатку треба знайти саме родовище. Попри те що Україна посідає четверте місце в Європі за обсягами видобутку газу і третє — за доведеними запасами, знайти та розвідати нове родовище – справа не з простих. На практиці дві з трьох розвідувальних свердловин буряться безрезультатно, тому від точності та якості отриманих даних на етапі пошуку залежить успішність процесу буріння. "Ранок з Україною" побачив на власні очі, як професіоналам з найбільшої в Центральній та Східній Європі газовидобувної компанії – "Укргазвидобування" – вдається знаходити газові родовища під землею.
Хоча в світі вже видобули під сотню трильйонів кубометрів газу, досі немає навіть єдиного розуміння, чи його поклади виникли органічним, чи неорганічним шляхом. Складність пошуку газу обумовлена тим, що родовища формуються у різноманітних геологічних умовах. Якщо раніше газ сам піднімався з верхніх покладів надр по тріщинах в земній корі, то зараз геологорозвідувальні роботи проводять навіть на глибинах понад 6 км. Успіх залежить від правильного прогнозування зон залягання газу та їх структури. При цьому відомо, що газ знаходиться у пористих породах, скупчуючись в так званих пастках, що обмежують переміщення вуглеводнів та води в просторі.
"Тільки після того, як геологи впевнилися, що під землею справді може бути газ, починаються польові роботи на площі. Шукають, до речі, не сам газ, а природні пастки, які мають мікропустотний простір, де газ може накопичуватися... Якщо взяти губку і детально подивитися, вона має поровий простір, безліч порового простору не заповненого нічим... В землі те ж саме, тільки складене жорстким каркасом з піщинок", – наочно пояснює процес пошуку газу керівник департаменту геофізики "Укргазвидобування" Григорій Кашуба.
При прогнозуванні, пошуку та розвідці газу застосовують різноманітні геологічні, геофізичні та геохімічні методи досліджень. Зокрема, щоб знайти мікропустоти з газом, проводять своєрідне УЗД земної кори – посилають акустичний сигнал. Спочатку по ділянці, яку досліджують, вручну розмотують кабелі з датчиками. Потім за допомогою спеціальних машин створюють вібрацію на поверхні землі та відслідковують розповсюдження цих коливань. Залежно від структури породи акустичний сигнал по різному відбивається. Датчики приймають інформацію, потім матеріал, записаний сейсмічною станцією в полі, передають на базу, переписують на спеціальні пристрої, візуалізують та аналізують.
Спеціалісти оцінюють ресурси та запаси вуглеводнів. Ресурси – це очікувана кількість газу в родовищі. Такі дані використовують для планування пошукових і розвідувальних робіт, але є лише певні шанси, що вони підтвердяться. А запаси – це кількість газу, що знаходиться у нафтогазоносних пластах виявлених родовищ. Однак вартість отримання газу з цих запасів може бути дуже різною і залежить від місцезнаходження родовища, глибини залягання пластів з газом та інших факторів. Невід’ємна частина геологорозвідувального процесу – буріння свердловин. Його проводять, щоб вивчити породу на глибинах, недоступних для дослідження іншими методами, а також щоб випробувати газоносні горизонти.
"Співвідношення успішних і неуспішних свердловин на нових родовищах становить, по статистиці, одна до трьох. Тобто дві свердловини з трьох можуть виявитися порожніми, а вартість однієї свердловини – це, приблизно, якщо це схід України, то це від 10 до 15 млн доларів", - уточнює Роман Опімах, директор Асоціації газовидобувних компаній України.
Попри всю складність і дороговизну пошуку газу, протягом минулого року "Укргазвидобування" відкрило п’ять нових родовищ, що стало найбільшим показником за всю історію сучасної України. До речі, як ми повідомляли раніше, за користування надрами "Укргазвидобування" сплачує ренту і в місцеві бюджети, вона йде на ремонт доріг, будівництво шкіл та інші соціальні потреби.