В Україні хочуть ввести штрафи за шкільне цькування: почім обійдеться булінг забіякам

14 серпня 2018, 07:22
Кожна п'ята скривджена дитина вважає цькування нормою, а каратимуть вчителів і батьків

Наприкінці минулого тижня в Міносвіти озвучили страшну цифру – 2017 року майже 110 тисяч осіб звернулися до психологів через цькування в школах. Серед останніх гучних випадків булінгу – побиття компанією старшокласників учня восьмого класу на Житомирщині та жорстоке побиття дівчинки в Одесі, яке до того ж зняли на відео. Для вирішення проблеми у Верховній Раді хочуть ввести штрафи для самих хуліганів, їх батьків та вчителів. "Сегодня" з'ясувала, у скільки обійдуться знущання і як з цим справляються в інших країнах.

Розмах проблеми

Лариса Самсонова, голова Департаменту інклюзивної та позашкільної освіти МОН, зазначає: з 109 тисяч звернень до психологів минулого року найчастіше скаржилися діти (39%), вчителі (29%) і батьки (27%). У МВС додають: з булінгом (англ. "Bully" – задирати) 2017-го зіткнулися 67% дітей. За даними Держстату, минулого навчального року в школах нараховувалося трохи більше 3,9 млн дітей, а значить 2,6 млн пережили або були свідками знущань. З них 40% нікому про це не говорили і не зверталися за допомогою – трохи менше половини соромляться говорити про це, а 22% вважають явище нормою. За даними громадської організації STUDENA, 2018-го майже 64% вчителів зіткнулися з цькуванням дітей в своєму класі. Самсонова каже, що за статистикою кількість повідомлень про булінг збільшилася, але вона не вважає, що це погано:

Реклама

"Те, що збільшився показник, означає, що люди вже знають, що таке булінг. Що далі з цим робити – ми вже повинні думати".

Санкції

Над вирішенням проблеми працюють і в парламенті – група нардепів зареєструвала законопроект про протидію булінгу. Насамперед це поняття закріплюється в законодавстві як "моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу і підпорядкувати людину своїм інтересам". Також планується ввести штрафи конкретно за цькування, яких зараз немає. До слова, батьків одеських підлітків, які побили ровесницю, оштрафували на 51 грн за статтею "невиконання обов'язків щодо виховання дітей".

За новими правилами, забіяк хочуть штрафувати на 850 грн. Якщо ж в булінгу брав участь неповнолітній, то цей штраф доведеться сплатити його батькам. При повторному порушенні закону штраф збільшиться до 3400 грн. Директори шкіл повинні будуть затверджувати плани протидії булінгу в школах і стежити за їх виконанням. Ці плани, а також дані учнів-забіяк планують публікувати на сайті школи. При цьому самих вчителів зобов'яжуть повідомляти про булінг, свідком якого вони стали. За замовчування їм загрожує штраф до 1700 грн.

Страх і ризики

Велику кількість школярів, які не повідомляють про проблеми, психолог Лілія Вороніна пояснює страхом стигматизації:

Реклама

"Вони бояться, що про це дізнається набагато більше людей, ніж вже знають. Дитина боятиметься, що за нею закріпиться статус іншого, слабкого. А ось ініціатива ввести такі штрафи хороша – коли вдарять по гаманцю батьків, вони поміняють підхід у вихованні свого чада. Але є і ризик: підліток з вираженою девіантною (що відхиляється від норми. – Авт.) поведінкою, щоб приховати факт булінга, може зайти далеко і невідомо що зробити зі своєю жертвою. Звісно, це окремі випадки, але в будь-якому випадку потрібні профілактичні бесіди".

Метод Фарста і "Рада батьків"

Булінг – поширена проблема в усьому світі, і є різні моделі протидії шкільному цькуванню. У США існує "Команда зв'язків" – система, куди відбирають школярів з лідерськими якостями і призначають їм по кілька підшефних учнів молодших класів. "Лідер" повинен хоча б раз за день підійти до кожного, дізнатися, чи все у нього в порядку, і дати зрозуміти, що готовий допомогти йому у вирішенні проблем зі знущаннями. У Стокгольмі (Швеція) працює інша система – Метод Фарста. У кожній школі є група з декількох дорослих педагогів, які оперативно реагують на булінг. До неї відбирають досвідчених фахівців, які викликають з уроків по одному з хуліганів, з'ясовують причину їхньої поведінки і намагаються реінтегрувати їх в шкільне співтовариство. У Казахстані схожа система називається "Рада батьків", і долю забіяк там вирішують не педагоги, а спецкомітет з відповідальних батьків.