Фото: кадр з відео
Жовтень – розпал сезону для шукачів скарбів: снігу ще немає, а трава вже зів'яла і не створює перешкоди для металошукачів. Що знаходять українські шукачі скарбів, і чи можна на цьому збагатитися – з'ясовували журналісти "Сегодня".
Фольга, кришки, дріт – на що тільки не реагує металошукач. При цьому шукачам скарбів трапляються і цінні речі: наприклад, 15 копійок 1933 року або монета часів Миколи Першого.
Кожна така знахідка коштує не менше тисячі гривень, але цінні знахідки трапляються нечасто, визнаються шукачі. Знайдені предмети, згідно із законом, слід передати держслужбам – тому, хто знайде скарб належить 25% від його вартості.
Але шукачі скарбів визнаються: ніхто не понесе скарб правоохоронцям – швидше, збирачам рідкостей і колекціонерам.
Археолог Павло Нечитайло запевняє: найстрашніше для науки – втрата не речі, що має цінність, а місця, де її знайшли. Для того, щоб повернути "копачів" в законне русло, можна або посилити законодавство, або навпаки – офіційно дозволити залишати викопане собі, але при цьому обов'язково вносити до реєстру археологічних знахідок.
А поки за те, що приховав знайдений скарб, можна потрапити до в'язниці – на півроку, та й то на папері: в Україні поки не було жодного такого прецеденту.
Підозру вручили лише одному українцю в серпні цього року. Він знайшов золоті і срібні прикраси 12 століття і намагався продати на інтернет-аукціоні.
Правоохоронці попереджають: займаючись нелегальними пошуками, можна "нарватися" не тільки на кримінальну відповідальність, а й на вибухонебезпечні предмети часів Другої світової.