Ветерани стали джерелом доходу для ділків

На минулому тижні поминали жертв найкривавішої війни в історії людства.  І вітали ветеранів Другої світової.  Їх залишилося дуже мало, їм важко ходити, у них слабке здоров'я.  Але на вулицях людей з нагородами менше не стало.  На яких фронтах вони боролися?  За що отримували медалі?  А ще, на жаль, ветерани стали джерелом доходу для ділків,  які плодять ветеранські організації заради одного – державного фінансування.  І чималого. Чи д оходить хоч щось з бюджетних мільйонів до реальних учасників Другої світової?  І скільки можна заробити на чужих перемогах?



Чигирин Черкаської області.  У цьому невеликому будинку живе Петро Васильович.  Він один з небагатьох, що дожили до наших днів ветеранів.  Справжніх.  Хто пройшов війну від червня 41-го до травня 45-го.



Зараз полковнику Рясику 98 років.  Він не ходить.  Недочуває.  Але добре пам'ятає.



У ветерана на стіні бойові ордени, медалі, в тому числі за взяття Берліна і Праги.



А дідусі в формі, котрі приймали вітання в Києві 9 травня, виявляється, не були на фронті зовсім, а нагороди – ювілейні.



А Петро Васильович до своєї першої нагороди був представлений в перші дні війни.



Дідусь не намагається здаватися героєм, але виходив з оточення, бував у полоні, звідки втік і брав участь не в одному штурмі.



З кожним роком справжніх ветеранів тієї війни стає все менше, але бажаючих приміряти лаври ветерана – все більше.



Євген Турчак – справжній бойовий ветеран війни нинішньої.



На схід потрапив на самому початку бойових дій.  Обороняв Донецький аеропорт.



Для деяких нечистих на руку спритників ветерани та ветеранські організації стали джерелом збагачення.  Адже вони фінансуються державою.



"У нас в Україні 21 тисяча ветеранських організацій, 21 тисяча на різних рівнях. Є всеукраїнські, обласні, міські, районні. І ось на кожному рівні всі ці організації отримують фінансування", – говорить Турчак.



Ну, а що робити, якщо ветеранська організація є, а справжні ветерани – йдуть?  В живих – одиниці.  Можна замінити іншими.



"А на їх місце приходять ті кому за 50-60 років, які себе називають ветеранами, і формально вони мають на це право називати себе ветеранами, тому що у них є ветеранська книжка, видана відповідним органом. А в ветеранській книжці не написано,  ветераном якої війни і якого конфлікту він є", – відзначає Ігор Тишкевич, експерт Інституту Майбутнього.



Закон дозволяє все.



Щороку до 9 травня держава виплачує грошову допомогу.  У цьому році на неї витратили понад мільярд гривень.



Ігор Тишкевич – експерт українського інституту Майбутнього.  Він вирішив підрахувати, скільки ж ветеранів Другої Світової залишилося в Україні.  І був здивований.



"За останні роки перестали вести облік ветеранів кожного з конфліктів. Їх всіх об'єднали в одну купу. Ще два роки тому інвалідів Другої Світової за даними пенсійного фонду налічувалося трохи більше 46 тисяч. Проходить два роки. Той же самий пенсійний фонд України дає ті ж самі  дані по інвалідах-учасниках війни. В даному випадку вже не Великої Вітчизняної, а вже розмито учасникам війни. І таких раптом стає 117 тисяч. Війна все далі, а ветеранів інвалідів все більше", – говорить він.



Там де є мільярд скопом – це просто чудовий спосіб для розкрадання.



На початку квітня з цього приводу стався скандал.  Учасники бойових дій на Донбасі виступили з ініціативою видавати гроші на ветеранські союзи тільки під конкретні проекти.



Але організації ветеранів афганської та Другої світової війни, в'язнів концтаборів та політичних бранців вимагали залишити все, як було.  Найбільше обурювався голова Української спілки в'язнів – жертв нацизму Маркіян Демидов.  І на питання, звідки у нього елітний позашляховик, вирішив усіх обматюкати.



А справжні ветерани раді вже тому, що пам'ятають і відвідують.



Петро Васильович зізнається, що виряджені ветерани були завжди.



Кіборг Євген Турчак каже, що такі з'являються і серед учасників бойових дій на Донбасі.



Щоб не допустити появи армії псевдоветеранів АТО, люди, що пройшли війну на сході, створили спеціальний реєстр.



Також Євген радить змінити законодавство і внести норму, що ветеран той, хто воював, а не той, хто дослужився до пенсії.  Стара гвардія проти.



Для політиків немає різниці: справжній ветеран, або ряджений – в будь-якому випадку це виборець.  І якщо ветеранська організація заявляє, що у неї кілька десятків тисяч членів, то це стільки ж голосів.  І вони цілком можуть стати перепусткою до парламенту для будь-якої фракції.  Так чи стане хоч хтось ризикувати і змінювати закони, які можуть в чомусь ущемити армію ветеранів?  А особливо – командирів цієї армії?