/ Фото: Анастасія Іскрицька
У 2019 році за програмою Нової української школи почали навчатися другі класи, а Україна вперше отримала результати міжнародної оцінки якості освіти в країні.
Сайт "Сегодня" зібрав найважливіші події в українській освіті, які відбулися минулого року.
Скасування співбесіди в перший клас і шкільної форми
Конкурсний набір дітей до першого класу скасували. Тепер дітей зараховують до школи за місцем їхньої реєстрації, незалежно від того, спеціалізована ця школа чи загальноосвітня. Вибрати інший навчальний заклад можна, якщо є вільні місця – в такому разі можливий конкурс.
Крім того, у червні 2019 року президент Володимир Зеленський скасував старий указ про обов'язкову шкільну форму. Адміністрація шкіл тепер не має права примушувати учнів приходити на уроки тільки в формі.
Нова українська школа
1 вересня 2018 року по всій Україні запустилася програма Нова українська школа . Крім введення 12-річного навчання, змінюється підхід до освіти: замість заучування фактів дітей навчають навичкам. У 2019 за програмою НУШ пішов вчитися вже другий клас. Результати реформи можна буде оцінювати через 11 років, коли нинішні першокласники стануть випускниками.
Сайт "Сьогодні" побував на одному з уроків за програмою НУШ у третьому класі . Це пілотний клас, який випереджає реформу освіти по країні на рік. Уроки не обходяться без цифрових технологій, а домашнє завдання діти отримують по QR-коду. Підручниками на уроках не користуються взагалі. У порівнянні з учнями минулих років ці діти краще працюють в команді, зауважує вчителька.
Перші два класи учні вчаться в ігровій формі, щоб адаптуватися до школи. У третьому починається основний цикл навчання, а в четвертому дітей чекає тестування. Уроки в початковій школі інтегровані: під час української мови можуть бути елементи математики і так далі.
Результати PISA
У цьому році Україна отримала результати PISA. Це міжнародне оцінювання якості освіти, яке проводиться у 80 країнах світу. Україна взяла в ньому участь уперше. PISA показує результати навчальних досягнень 15-річних підлітків в читанні, математиці та природничих дисциплінах. Показники українських підлітків виявилися нижчими, ніж середні для країн Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Середній бал українських учнів з читання 465,95, з математики – 453,12, з природничих дисциплін – 468,99. А в країнах ОЕСР показники з читання вищі на 23 бали, з математики – на 39 балів, і з природничих дисциплін – на 22 бали.
Українські підлітки відстають в грамотності майже на рік. За даними ОЕСР, 30 балів відповідають одному року навчання. Україну випереджають Естонія, Польща, Угорщина і Білорусь. Показники Грузії і Молдови виявилися нижчими за українські.
Тільки 74,1% українських підлітків досягли базового рівня сформованості читацької грамотності, 64% – математичної і 73,6% – природничо-наукової.
У школах скасували атестати
Атестат для випускників шкіл скасували, замість нього ввели свідоцтво про повну загальну середню освіту. Таке рішення Міносвіти прийняло 6 березня 2019 року.
Українські школярі з 2019 року отримують після 4-го класу свідоцтво про отримання початкової освіти; після 9-го – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти; а після закінчення школи в 11-му (12-му) класі – свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.
"Є і ціннісні речі, які також потрібно враховувати. Ще з радянських часів ми маємо атестат про повну загальну середню освіту, такого ж зразка документ діє в РФ, але у всіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена", – пояснила Лілія Гриневич, яка на той час займала посаду міністра освіти.
В Україні з'явився омбудсмен з освіти
Кабінет міністрів України затвердив першого в країні освітнього омбудсмена – дана посада з'явилася в Україні в рамках освітньої реформи . Ним став директор однієї з київських шкіл Сергій Горбачов. Горбачов займатиметься захистом прав українців на освіту, а також педагогічних і наукових працівників.
Омбудсмен з освіти опікується правами людини на якісну та доступну освіту. Він приймає скарги і займається вирішенням проблем, пов'язаних з порушенням права на освіту.
Мережа опорних шкіл
Наразі в Україні створено мережу з 840 опорних шкіл, а взагалі їх має бути більше 2100. Це "головні" школи в громадах, які повинні поліпшити якість освіти в селах. Процес їх створення триває. Приблизно 200 з цих нових навчальних закладів не відповідають вимогам, визнає заступник міністра освіти Любомира Мандзій. Це пов'язано з тим, що у 2016 році, коли опорні школи щойно почали створювати, не було чітких критеріїв.
"Ми спробуємо разом з органами місцевого самоврядування привести до ладу цю мережу. У кожній об'єднаній територіальній громаді повинна бути опорна школа, де діти зможуть отримати якісну освіту; яка буде обладнана сучасними кабінетами, де буде відповідний педагогічний склад і яка дає якісні результати освіти. За нормативними документами інші школи будуть початковими. Вони будуть філіями опорної школи", – прокоментувала Любомира Мандзій.
Перше "ЗНО для вчителів"
31 жовтня в Україні вперше пройшла сертифікація вчителів – це своєрідне ЗНО для педагогів.
В експерименті взяли участь 857 вчителів початкової школи. За словами голови Державної служби якості освіти Руслана Гурака, успішно пройшли тест 82% вчителів-учасників сертифікації. Вчителі, які пройшли сертифікацію, повинні отримати щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу. Також успішне проходження сертифікації буде зараховуватися як проходження чергової атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії або підтвердженням наявної вищої категорії.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідаив, скільки Кабінет міністрів виділив на фінансування шкіл у 2020 році. Подробиці в сюжеті.