Білочка. Вчена кішка живе в Інституті зоології і останнім часом стала прогулювати засідання / Фото: Олександр Яремчук
На ринку праці нові тренди – тепер вакансії є не тільки для людей, а й для... тварин. Так, Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка готовий найняти кота на посаду талісмана. Але будь-який кіт не підійде. В музеї до вусатого здобувача висувають серйозні вимоги, які вони опублікували в мережі.
Претендент на посаду талісмана повинен бути рудим самцем віком 6-8 місяців – точно такий був і у знаменитого письменника. Крім цього, серед обов'язкових переваг: "Відсутність судимості і злочинних намірів, охайність, дотримання морально-етичних норм". А ось "доброзичливе ставлення до відвідувачів, розуміння специфіки музейної життя і актуальних завдань франкознавства, володіння іноземними мовами, знання основних принципів життєвої філософії кота, готовність ловити мишей і працювати наднормово", як кажуть в адміністрації музею, буде перевагою при розгляді резюме.
Музей же, в свою чергу, готовий взяти руданя на повне забезпечення і навіть оформити йому ветпаспорт при необхідності. "Для Івана Франка ці тварини мали особливе значення. Тому "друг вчених" повинен стати символом музею", – говорять в музеї, зазначаючи, що пропозицій вже надійшло дуже багато і тепер співробітникам доведеться зробити нелегкий вибір.
Вчена кішка Білочка. Фото А. Яремчук
Будинок Франка – не єдина держустанова, в якій вітають хвостатих співробітників. Вже майже шість років в стінах Інституту зоології в центрі Києва живе і працює вчена кішка Білочка. "Вона раніше ходила на вчені ради, а тепер стала прогулювати, – жартує вчений секретар інституту Вікторія Іванова. – Ми дали притулок ще й рудій дворнязі Мусі. Відгодували, і тепер вона зустрічає відвідувачів у дворі інституту завзятим гавкотом".
У столичному музеї "Андріївська церква" живе свій талісман – кішка Мурка, яка, незважаючи на реконструкцію будівлі, продовжує нести трудову вахту. "Вона у нас спадкова і зайняла місце своєї матері, яка жила у нас в 2000-х. Кішка влаштувалася під папертю і до реконструкції щоранку приносила під двері спійманих мишей. Один раз навіть крота принесла, – розповіла нам в.о. завідувача музею Ліна Янченко. – Коли почалися роботи, ми кілька разів намагалися її вивезти, але не тут-то було – Мурка двічі ламала клітку і збігала. Тепер її знають і підгодовують продавщиці сувенірів і наші охоронці, з якими вона щовечора робить обхід будівлі – біжить попереду з піднятим хвостом".
Мурку ремонт не злякав
У заповіднику "Софія Київська" теж раді вихованцям. "У нас живе родина їжаків, а раніше у нас жила ласка, яка постійно перегризала кабелі, – розповів нам заступник директора заповідника Вадим Кириленко. – А ще у нас є сімейство воронів. Вони дуже примхливі: наприклад, якщо один з них рве і розбиває об землю собі горіх, ми всі знаємо, що підбирати його не можна – птах запам'ятає і може потім напакостити".
Кіт-мер і кіт-сер. До речі, заводити пухнастих талісманів в держустановах – стара традиція і за кордоном. Наприклад всенародним улюбленцем британців став кіт Ларрі – головний мишолов резиденції уряду Великої Британії. До речі, це офіційна посада на кшталт прем'єра, яку кішки займають в будівлі на Даунінг-стріт, 10, з 1929 року. Тоді з британської скарбниці на утримання кота почали виділяти по пенні на день, а вже в наші дні головний мишолов обходиться казні в 100 фунтів на рік (3300 грн).
Взагалі хвостатих вихованців в старих будівлях найчастіше заводять з метою вилову щурів і мишей. Варто лише згадати знаменитих ермітажних котів, яких 2016-го авторитетне британське видання Telegraph включило до списку пам'яток, які необхідно побачити. А ось в США – відразу два коти-мери: хвостатий Фредді є талісманом міста Шарон у Вісконсині, а пухнастий Стаббс – почесний мер місцевості Талкітна на Алясці.