Фото: ТАСС
Потужний вибух прогримів в офісній будівлі в центрі Одеси в ніч на 10 грудня. Гуркіт був чутний в радіусі 10 кілометрів. Як повідомили в міліції, вибух пошкодив ліве крило будівлі, де розташований офіс громадської організації "Волонтерська сотня Далії Северин", яка займається збором допомоги для бійців на Сході. "Повідомлення про вибух надійшло близько половини другого ночі, пошкоджено вхід і вікна приміщення на першому поверсі, вибиті склопакети на другому поверсі. Ніхто не постраждав, відкрито кримінальне провадження за статтею "теракт", – розповіли в прес-службі ГУ МВС України в Одеській області. "З камер спостереження видно, що до дверей офісу підійшла жінка пристойного вигляду. Залишила там маленький пакетик і відійшла. Охорона на це не звернула уваги. Через 20 хвилин пролунав вибух", – розповіла керівник "Волонтерської сотні" Далія Северин. За її словами, пошкоджено саму будівлю, а також зіпсовані вже упаковані в коробки товари для бійців (тепла білизна, засоби гігієни, продукти та медикаменти). Волонтер підкреслила, що вибух не змусить її припинити свою роботу: "Ми не можемо підвести хлопців, які чекають нашої допомоги на війні. Нас вже більше 400 осіб в організації. Нас знають на фронті..."
МЕРЕЖА. У диверсіях проти українських волонтерів немає нічого дивного, адже, за словами експертів, наша волонтерська мережа встигла розвинутися і стати серйозною силою в боротьбі проти агресора. "Бойовики борються з нами, тому що відчувають загрозу. Вони навіть створюють спеціальні диверсійно-розвідувальні групи, основним завданням яких є фізичне знищення волонтерів", – розповів "Сегодня" член організації "Повернись живим" Родіон. "Взагалі самоорганізація і наша здатність мобілізуватися в критичні моменти захоплює весь світ. Про український волонтерський рух із захватом говорять навіть генерали НАТО. Волонтери здатні забезпечити нагальні потреби армії оперативно. Волонтерський рух в Україні – це унікальне явище", – говорить творець бази волонтерів "4army" Олександр Іванов.
ДОПОМОГА. У кожної волонтерської групи свій напрямок допомоги. Наприклад, "Повернись живим" допомагає солдатам тепловізорами, окулярами нічного бачення, радіостанціями. Фонд Ріната Ахметова – мирним жителям: з евакуацією, розселенням, медикаментами та продуктами харчування. "Крила Фенікса" поставляють в зону бойових дій каски, одяг, взуття, бронежилети і приціли. Як розповів "Сегодня" захисник донецького аеропорту Дмитро, який зараз лежить з пораненням у військовому госпіталі Києва, якби не добровільні помічники, солдати воювали б на порядок гірше. "Наша група трималася в аеропорту на одних волонтерах. У сам аеропорт вони не могли прорватися, але вони привозили допомогу на український блокпост в Піски. Вони везли їжу, предмети гігієни, одяг і взуття, тепловізори, приціли та інше спорядження. Все це нам передавали від простих українців. Держава, крім автоматів і патронів, нічого не давала. Були ще бронежилети, але дуже погані, волонтери нам привезли нормальні – 4-го класу захисту. Ми знали, що про нас пам'ятають, відчували підтримку народу", – пояснив кіборг.
Волонтер: "Ми вирішили йти на таран"
Щоб доставити допомогу солдатам в зону бойових дій, іноді волонтерам доводиться ризикувати власним життям. Член волонтерської групи "Повернись живим" Родіон розповів "Сегодня", що не раз потрапляв під обстріл "ДНР" і навіть тікав від погоні! "Справа була влітку. Ми везли передачу для 12-го батальйону. Поки чекали солдат, до нас став рухатися мікроавтобус без розпізнавальних знаків, – каже Родіон. – Натиснувши на газ, на великій швидкості ми стали тікати, а мікроавтобус рвонув за нами. Наше авто зникло в лісі, і ми подумали, що вже відірвалися, але через 200 метрів вперлися в глухий кут. Переглянулися, але робити було нічого: різко розвернулися і поїхали вже назад – прямо на таран мікроавтобуса. Але коли ми виїхали на дорогу, бойовиків там уже не було: нас врятувало те, що, відриваючись від них, ми на грунтовій дорозі пірнали у ями, влаштовуючи позаду себе феєрверки з землі, яку рили бампером. З цієї "зораної" нами дорозі мікроавтобус вже не міг їхати, тому від нас відстали. Страшно подумати, що було б, якби наздогнали".
А іноді волонтерів зачіпають до сліз вчинки звичайних людей. "У нас є бабуся. Їй 75 років, – розповіли "Сегодня" в волонтерській організації "Крила Фенікса". – Вона лежача і не виходить з дому, але придумала спосіб, як допомогти солдатам на передовій. З кожної пенсії вона відкладає гроші, потім дзвонить бійцям, дізнається, як у них справи, і кидає трошки грошей їм на мобільний. Кому 50, кому 30 гривень... Так і допомагає".
Волонтерський гумор
Активну діяльність громадських організацій, яка часто перевершує по ефективності роботу держави, небайдужі люди вже встигли відобразити з гумором в народній творчості. "Якщо українцям сказати, що для перемоги необхідна ядерна боєголовка, то її через дві години не тільки зберуть, але і привезуть волонтери. З чаєм на додачу", – пишуть блогери. Пропонують і допомогу влади, наприклад в період, коли приймався закон про люстрацію, жартували: "Так як Порошенко досі не підписав закон про люстрацію, волонтери почали збирати гроші йому на ручку". Не обійшлося і без жартів про міжнародне свято – День добровольця, який у всьому світі відзначають 5 грудня. У нас жартівники його пов'язують з Днем ПДВ: "У цей день волонтери будуть купатися у фонтанах, розбивати об голови тепловізори". Жартують українці не тільки про наших волонтерів. На злобу дня вже з'являються анекдоти і про гуманітарну "допомоги" РФ: "У Луганську бабуся чекає "гумконвой" РФ: "А що цього разу привезуть?" – Ополченець: "Бабцю, все як завжди – маслини, лимони, мило..."- Бабуся, обурено:" А крім патронів, гранат і вибухівки щось їстівне коли-небудь буде?!".