Леся Литвинова, координатор київського волонтерського
Тисячі людей, які змушені були покинути будинки через військові дії, отримали різноманітну допомогу від волонтерів київського центру на Фролівській. Сюди не приходять люди, які добре живуть або ті, хто адаптувався до нового життя в столиці. У центрі надається допомога переселенцям, т.зв. соціально-незахищеним верствам населення. Про це під час виступу на конференції-практикумі соціально-активних людей "Війна і мир: народження нових цінностей", яка проходить 4-5 червня в Києві, розповіла координатор волонтерського центру Леся Литвинова.
"У таких людей крім нестачі коштів для існування і відсутності елементарних життєво-необхідних речей, до того ж немає власного житла. Знімання квартири – додаткова стаття витрат. І для багатьох це непосильна ноша. До того ж, переселенці стикаються з проблемою, коли жителі міст, куди вони переїхали, не хочуть їх приймати", – зазначила волонтер.
За словами Литвинової, пройшла перша хвиля, коли потрібно було нагодувати, одягнути, взути, обігріти і сказати добре слово. "Вважаю, що наші волонтери з цією місією успішно впоралися. Зараз почалася інтеграція переселенців суспільство. Для цього потрібна якась довгострокова програма. Адже ні для кого не секрет, що суспільство відторгає цих людей. Справа не в тому, що вони з Донбасу. Наприклад, коли до вас на кілька тижнів приїжджає родич, ви щасливі його бачити. І коли через півроку родич каже, що залишиться у вас жити, як би ви його не любили, ви знайдете причину, по якій він вам не подобається. І ми зараз таке переживаємо... Ті, хто зараз живе в різних містах України, давайте говорити чесно, вони залишаться тут назавжди. Були терміни повернутися, хто хотів – це зробив. Інші залишилися – з економічних, політичних, психологічних або якихось інших причина. Але ми повинні звикнути до того, що ці люди затрималися тут назавжди. І багато людей, які спочатку приходили в наш центр за допомогою, пізніше стали такими ж волонтерами, як і ми, і вони не люблять, коли їх називають переселенцями. І до того ж, категорично відмовляються від нашої допомоги, кажучи, мовляв, ми вже тут рік живемо, ми кияни. І це правильно!", – поділилася генератор ідей волонтерського центру на Фролівській. "Закликаю киян не відвертатися від родичів з Донбасу. Адже не можна категорично сказати, що це погані люди, або всі вони хороші. Просто давайте дамо їм шанс показати, що вони трохи від нас відрізняються. Повірте мені як людині, яка вже цілий рік з дня на день спілкується з ними", – додала вона.