Фото: pixabay.com
Світ поступово відмовляється від виробів з натурального хутра. Нещодавно Європейський союз заборонив хутрові ферми, та й більшість світових брендів вже відмовилися від одягу з використанням натурального хутра. Адже таке виробництво не тільки антигуманне, але і завдає шкоди екології. В Україні теж є ініціативи, які спрямовані на те, щоб викорінити хутряну промисловість. Петиція про заборону виробництва хутра в кінці вересня цього року зібрала рекордну кількість голосів (понад 27 тисяч при необхідних 25 тисячах) і була передана на розгляд Верховній Раді. Проте, поки що на законодавчому рівні це питання не регулюється, а в країні продовжують вбивати тисячі тварин, щоб шити шуби.
Великобританія, Нідерланди, Австрія, Чехія, Македонія – країни Європи масово почали відмовлятися від виробництва хутра і забороняти хутрові ферми. В Україну світові тенденції приходять із запізненням, і якщо скрізь вже говорять про те, що це жорстоко і шкідливо, а світові бренди відмовляються від такого одягу, в нашій країні все ще продовжують функціонувати хутряні ферми.
Хутряні ферми своєю діяльністю буквально знищують екологію. Всесвітній банк вніс хутряні ферми в п'ятірку найнебезпечніших виробництв, розповіла нещодавно, в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. Вона також назвала забій хутрових тварин на фермах не тільки жорстокістю, але і великою шкодою для навколишнього середовища і здоров'я людей.
Хутрові ферми надзвичайно токсичні, вони забруднюють повітря, воду і ґрунт.
"Тіла убитих тварин обробляють хімікатами – формальдегідом і хромом. Вони дозволяють уповільнити природний процес розкладання тіл тварин, але в той же час дуже небезпечні для людей. Алергія, мігрень, інфекції дихальних шляхів – такий букет не рідкість серед місцевих жителів в радіусі 10 кілометрів від хутряної ферми. Понад усе, забруднення можуть навіть викликати лейкемію та інші форми раку у людини", – пояснила Супрун.
І дійсно, згідно з дослідженнями Національної академії аграрних наук України, хутрові ферми продукують безліч відходів, які знижують родючість ґрунту і забруднюють ґрунти шкідливими речовинами.
"Значний збиток завдається воді, вона забруднюється канцерогенами, аміаком. Ані пити воду поруч з такими фермами, ані ловити в ній рибу не можна", – додає Вакуленко.
У відходах виробництва з норок високий вміст азоту і фосфору. Якщо цих речовин у водоймі буде занадто багато, вода почне цвісти, через що відбувається масовий мор риби.
"Через порушення технології утримання тварин і зберігання відходів (гною, посліду, рідких виділень) азот, фосфор і інші поживні речовини потрапляють в поверхневі води, забруднюють їх і завдають шкоди водно-болотним угіддям і прибережним екосистемам. Виникає такий загальновідомий процес, як евтрофікація водойми, тобто збагачення водойми біогенними елементами", – йдеться в дослідженнях НААН.
Хутряні ферми також забруднюють і повітря. По-перше, відходи тварин, які можуть просто вивозити на звалища або поля, викидає шкідливі речовини. По-друге, найпоширеніший спосіб утилізації трупів – спалювання, під час якого виділяється чадний газ, хлоридна кислота, оксиди азоту і т.ін.
"Також значні викиди йдуть в атмосферу. Це не просто неприємний запах, це токсичний запах, неприродний. І, відповідно, характерні захворювання людей спостерігаються у всіх населених пунктах, розташованих поблизу хутряних ферм. Це захворювання легеневих шляхів, серцево-судинної системи, онкологія", – зазначає Антон Вакуленко.
Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" розповідав, коли одяг, зроблений в Україні, почне виходити на світові ринки.
Більш докладно про те, чому Україні варто відмовитися від хутряного бізнесу, читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Хутряні ферми в Україні: чим шкідливий "кривавий бізнес" і що з ним робити.