Фото: AFP
Незважаючи на відносне затишшя на Донбасі, місцеві жителі продовжують покидати рідні регіони. Самі біженці називають кілька причин нової хвилі переселення: у зоні бойових дій посилюється ситуація з безробіттям і, відповідно, з фінансами. До того ж вони бояться, що військова обстановка може загостритися в будь-який момент, тому, поки тихо, користуються можливістю виїхати без пригод.
За даними ООН, число переселенців з Донбасу вже склало більше 1130 тисяч осіб. А за даними волонтерів, число щодня збільшується. Причому зараз, за їх словами, їдуть люди, які тільки нещодавно повернулися додому. Підтверджують тенденцію і в Мінсоцполітики: "Нова хвиля переселення почалася в кінці лютого – початку березня. Ми надаємо максимальне сприяння тим, хто потребує житла і працевлаштування".
"Я їхала з Маріуполя двічі, – каже Тетяна Ковтун, яка переїхала до Полтавської області. – Перший раз – у жовтні минулого року, але потім повернулася додому. А другий раз поїхала після січневого обстрілу Маріуполя. Те, що тоді відбувалося в місті, мало хто витримає! У мій будинок влучили снаряди, тому я і переїхала з дитиною до тітки, в Лохвицький район Полтавської області".
Роботу знайти виявилося складно, зізнається жінка. "До мого приїзду в Лохвицькому районі не було жодної волонтерської організації, хоча мої земляки приїжджають в цей район досить часто, і їм потрібна допомога. А люди все продовжують приїжджати, багато вагітних жінок, багато діток-переселенців... За статистикою, в нашому районі станом на 1 березня було 514 сімей з Донбасу. При цьому, на відміну від переселенців у великих містах, у нас складнощі з отриманням гуманітарної допомоги, адже проїзд до Полтави і назад, за її отриманням, обходиться в 200 грн".
За словами Тетяни, життя на новому місці навчило вимушених переселенців стати добрішими один до одного: "Війна нас об'єднала, ми стали як одна сім'я".
НА ЧЕРЗІ. Розшукали ми також людей, які залишалися на Донбасі до останнього, переживши обстріли, і тільки в останні дні прийняли рішення виїхати. "Причина переїзду проста: у нас в Макіївці роботи немає, грошей немає, а продукти, які були в засіках, закінчуються, – розповіла нам місцева жителька Марина Шкіря. – У нашу сім'ю йде голод – незважаючи на те, що продуктів в магазинах повно. Але кілограм нормального м'яса коштує майже 100 грн! Плюс, нещодавно я бачила, як по нашій Макіївці проїхала колона військової техніки, в тому числі гармати. Я жінка, у військових справах не розумію. Але думаю, що знову будуть обстріли. Швидше за все, поїду з дітьми до Харкова – у мене там є знайомі".
Втім, тих, хто не хоче виїжджати, серед донеччан залишається багато, незважаючи ні на що. "У нашій сім'ї є куди їхати. Але наша сім'я, а також мої друзі та близькі, залишилися тут із принципу: це наша земля. І ні в кого не вийде змусити нас звідси виїхати. Нехай краще підуть ті, хто сюди прийшов зі зброєю", – говорить донеччанка Олександра.