Війна на Донбасі: три причини загострення

7 червня 2016, 08:14
Експерти: можливий локальний наступ ближче до осені

Піски. Внаслідок боїв між нашими військовими і силами т.зв. «ДНР» селище було майже повністю зруйноване. Фото AFP

Обстановка в зоні бойових дій загострюється. Бойовики обстрілюють позиції українських військ по всій лінії розмежування, використовуючи великокаліберну артилерію і міномети. ЗСУ зазнають втрат, а характер їх дій говорить про те, що у них на передньому краї знаходяться добре підготовлені люди. На думку експертів, бойовики переслідують цілий ряд цілей. Наприклад, змусити українську сторону під час переговорів по врегулюванню ситуації на Донбасі враховувати думку ватажків т.зв. "ДНР" і "ЛНР", спробувати розширити підконтрольні території, а також... банально заробити побільше грошей, які виплачуються за участь в боях.

ВІЙНА ЙДЕ. Бойовики на Донбасі продовжують ставити рекорди за кількістю обстрілів українських позицій. Так, вранці 3 червня прес-центр штабу АТО зафіксував 49 обстрілів, а днем раніше – 51. Прес-офіцер оперативно-тактичної групи "Донецьк" Аркадій Радківський, що знає інформацію про ситуацію по всій лінії розмежування, зазначив, що режим припинення вогню порушується практично усюди. Найгарячішими точками є околиці Донецька: Піски, Дослідне, промзона в районі Авдіївки, де бої не припиняються вже майже три місяці. "Вчора (3 червня. – Авт.) по Пісках працював заборонений Мінськими угодами 120-мм міномет. Під Авдіївкою стріляли з 122-мм САУ. Постійно йдуть обстріли з 82-мм мінометів, а стрілянина з великокаліберної стрілецької зброї взагалі перетворилася в звичайний фон. Не так давно почали підключатися БМП-1", – розповів Радківський. А його попередник на цій посаді, полковник Влад Волошин, охарактеризував ситуацію ще більш ємко: "ВОГі (гранати з подствольника. – Авт.) літають, немов горобці".

Реклама

За словами Аркадія Радківського, якщо раніше обстріли велися тільки вночі, то тепер вони відбуваються і вдень, хоч "нічна" інтенсивність і вища. Штаб АТО ретельно веде облік снарядів, випущених по українських позиціях. Наприклад, 3 червня противник по всій лінії розмежування "насипав" понад 45 120-мм і понад 170 82-мм мінометних мін.

Як зазначив Радківський, дуже активізувалися снайпери, а також диверсійно-розвідувальні групи противника, причому діють вони професійно. "Ми не можемо точно стверджувати, що перед нами російські війська, але абсолютно точно – це не колишні "шахтарі" і "трактористи", як називав їх Путін", – уточнив прес-офіцер.

Щоденні звіти групи "Інформаційний спротив" вказують на присутність і участь в бойових дій саме регулярних підрозділів російської армії. "У Перевальську (Луганська область. – Авт.) прибули артилерійські розрахунки з військовослужбовців ЗС РФ. Перекидання проводилася чотирма вантажними автомобілями (за попередніми даними – розрахунки 152-мм гаубиць "Мста-Б"). Перекидання артилерії очікується пізніше", – йдеться в одному зі звітів групи "Інформаційний спротив" від 3 червня.

Реклама

Дії противника приносять сумні плоди – ЗСУ зазнають втрат. Наприклад, в останні вихідні травня українська армія втратила відразу п'ять військовослужбовців, четверо були поранені. А в перші вихідні червня, за словами спікера Адміністрації президента з питань АТО Андрія Лисенка, семеро бійців ЗСУ отримали поранення. Втім, втрат зазнали і бойовики – станом на 5 червня, у них троє загиблих і п'ятеро поранених, повідомив Лисенко.

ПОЛІТИЧНИЙ ФРОНТ. Перестрілки уздовж лінії розмежування відбуваються без особливого просування вперед як з того, так і з іншого боку. Наприклад, спроби бойовиків вибити українські підрозділи з Авдіївської промзони вже протягом багатьох тижнів не приносять ніякого результату. Такий "клінч", на думку експертів і безпосередніх учасників подій, пояснюється декількома причинами.

Так, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Анатолій Октисюк переконаний, що бойовики реалізують волю Кремля, де, в свою чергу, побоюються, що український парламент найближчим часом ухвалить зміни до Конституції в частині децентралізації. Ці зміни нададуть Донбасу особливий статус і відкриють можливість для проведення в окупованих районах виборів за українським законодавством. Тоді, слідуючи букві Мінських угод, Кремль буде змушений почати процес виведення військ і передачі під український контроль ділянки кордону в Донецькій і Луганській областях, через який бойовики зараз отримують постачання з території РФ.

Реклама

Але найбільше російську сторону не влаштовує, що цей сценарій конституційних змін не буде враховувати позицію ватажків т.зв. "ДНР" і "ЛНР", зазначає Октисюк. "У Кремлі знають, що частина людей в Україні – проти надання Донбасу особливого статусу. Тому Москва і провокує загострення ситуації, розраховуючи, що завадять прийняти ці зміни. З іншого боку, ескалація конфлікту дозволяє Києву говорити про неможливість виконання політичної частини Мінських угод, поки на Донбасі йдуть бої", – пояснив Октисюк.

Втім, поточний тиждень у парламенті не є пленарним, і ознак того, що депутати готові приступити до розгляду конституційних змін в частині децентралізації, поки не спостерігається.

Другу причину назвав координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець, який повернувся нещодавно з фронту. На його думку, Росія намагається перетворити "республіки" в більш-менш самодостатні одиниці у військовому та економічному відношенні, не приєднуючи їх до себе, але маючи можливість за допомогою цих утворень намагатися чинити політичний вплив на Україну, підриваючи її зсередини. А військова сила в даному контексті може бути задіяна в якихось локальних масштабах. "Неможливо побудувати повноцінну "республіку", коли війська противника стоять в лічених кілометрах, а то і сотні метрів від його "столиці". Одна справа – малопридатний до самостійного існування шматок Донецької області, а інша справа – дві повноцінних області Донбасу. Саме тому ймовірність проведення обмежених, локальних військових операцій проти України залишається досить високою і, більш того, судячи з усього, тільки зростає", – пояснив Машовець.

На його думку, такі операції можуть бути проведені або південніше Донецька, в районі Маріуполя, або в районі так званої Світлодарської дуги, що залишилася після ліквідації бойовиками Дебальцевського плацдарму, або ж в напрямку Щастя і Станиці Луганської. Брати участь в цій операції можуть до двох повністю укомплектованих "мотострілкових бригад" бойовиків, посилених танковими батальйонами і артилерійськими групами. Початися такий наступ, як вважає Машовець, може не раніше серпня, коли буде зрозуміла ситуація з продовженням санкцій щодо Росії, а збройні формування бойовиків досягнуть максимального ступеню готовності.

І нарешті, третю причину назвав Аркадій Радківський. За його словами, поки немає ознак того, що противник готується до наступу, а ось загострення ситуації може бути пов'язано з.. банальним бажанням бойовиків заробити гроші. "Адже їм, як і нам, платять "бойові". На тому боці вже не залишилося людей, які, як в 2014 році, на емоціях вибігали вперед з пістолетами і кричали "слава ДНР". Зараз там воюють люди, які підписали контракт і приїхали заробляти гроші", – пояснив прес-офіцер.