Росія бажає встановити контроль і свою сферу впливу над сусідніми країнами. Фото: pixabay.com
Фундаментальні конфлікти, які лежать в основі кризи між Заходом і Росією, залишаються невирішеними. Те, до чого прагне Росія, – "пост-західний світовий порядок", про що російський міністр закордонних справ Сергій Лавров сказав на ММюнхенській конференції з безпеки в 2017 році. Більш того, Росія і Захід продовжують конфліктувати через прагнення Росії "встановити контроль і свою сферу впливу над сусідніми країнами" – що Захід не може прийняти.
Про це йдеться в четвертому виданні доповіді "To the Brink – and Back?", опублікованій напередодні проведення 54-ї Мюнхенської конференції з безпеки (14-16 лютого).
Автори доповіді відзначають: згідно з грудневим соцопитуванням 72% росіян вважають свою країну великою державою, в той час як в 1991 році так вважали лише 31% опитаних.
"Таке сприйняття зростаючої російської сили небезпідставне, бо за останні роки Москві вдалося розширити своій регіональний і глобальний вплив. З точки зору Росії, у неї був ряд успіхів: війна в Україні, яка розпалюється Москвою, посприяла заморожуванню прагнень Києва вступити в ЄС і НАТО", – пишуть автори доповіді, додаючи також війну Росії в Сирії. Москва підтвердила свою владу і військову опору на Близькому Сході, що було також випробувальним полігоном для використання модернізованої зброї і ракет дальньої дії.
*Росія і Захід: хто скільки віддає на потрібні оборонки?
У той же час в четвертому виданні доповіді говориться, що внутрішні економічні фактори вже обмежують зростаючий міжнародний вплив Росії.
*Як змінювалася російська економіка і торгівля з Євросоюзом?
Нагадаємо, українську делегацію на Мюнхенській конференції з безпеки-2018 очолить Петро Порошенко. Як і в минулому році, він виступить на одній з дискусійних панелей. Також на полях конференції пройдуть переговори міністрів закордонних справ Нормандської четвірки. З українського боку в засіданні крім голови МЗС Павла Клімкіна також візьме участь і Петро Порошенко, який проведе переговори з головою російського МЗС Сергієм Лавровим.
Напередодні торішньої Мюнхенської конференції з безпеки організатори опублікували доповідь "Post-Truth, Post-West, Post-Order?". Документ багато в чому був присвячений зростаючій військовій агресії з боку Росії, яка анексією Криму вперше після Другої світової перекроїла карту Європи, а також президентських виборів в Америці і перемозі Дональда Трампа.
За словами голови Мюнхенській конференції з безпеки Вольфганга Ішингера, Munich Security Report, який вперше був опублікований в 2015 році, – відправна точка обговорень на Мюнхенській конференції з безпеки.
За останній рік, за його словами, мир став ближче і стоїть на березі масштабного конфлікту.
"Напруженість між Північною Кореєю і США значно зросла, а риторика з обох сторін загострилася. Відносини між Іраном і Саудівською Аравією демонструють аналогічну динаміку ... В Європі напруженість між НАТО і Росією залишається високою, а війна Росії в Україні не слабшає. Більш того, основні договори про контроль над озброєннями, такі як Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (між Росією і США – Авт.), в зоні ризику розірвання", – пише у своїй колонці для доповіді"To the Brink – and Back?" Вольфганг Ішингер.