В Україні триває четверта хвиля мобілізації. фото AFP
Україна як мінімум наступні півроку буде жити в режимі мобілізації: четверта хвиля, в рамках якої представники військкоматів постукали в двері 73 тисяч громадян, повинна продовжитися до 20 квітня. Приблизно з квітня же стартує і черговий, двомісячний набір до війська. А в червні-липні лави українських бійців поповнять нові сили.
Під час четвертої хвилі мобілізації план по відправці запрошень у військкомати вже виконаний. "На сьогоднішній день у нас завершився перший етап – оповіщення про прибуття у військові комісаріати", – заявив 29 січня на брифінгу заступник начальника мобілізаційного відділу управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Олександр Правдивець. Більш детальними даними поділився президент Петро Порошенко. "З 20 січня вручено 73 тис. повісток, а без повісток, до речі, тільки за тиждень добровольцями зголосилися на службу 2,5 тис. осіб. 45 тис. військовозобов'язаних пройшли медобстеження", – сказав президент під час покладання квітів у 97-ту річницю бою під Крутами.
Того ж дня в Києві мобілізовані українці вирушили в навчальні центри.
У Деснянському районному військкоматі чоловіків проводжають перед відправкою до війська. фото AFP
Без підготовки мобілізованих обіцяють не відправляти на Донбас. "Має бути декілька етапів. Перший (10 діб) – загальновійськова підготовка для офіцерів, сержантів і солдатів. Сюди входить медична, тактична, вогнева та інженерна підготовка. Після цього буде проведена професійна підготовка по військовій спеціальності громадянина (26 діб). Останній етап – бойове злагодження у військових частинах за розподілом (до 15 діб). Жоден мобілізований не буде спрямована в зону АТО без проходження повного циклу навчання", – передає ЛігаБізнесІнформ слова першого заступника начальника ГУ оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Збройних сил Володимира Талалая.
Українці, які сьогодні отримують виклики у військкомати, повинні замінити тих, хто зараз стримує натиск бойовиків. "Після цього (підготовки) вони будуть готові замінити військовослужбовців, які майже рік героїчно виконували завдання в АТО", – заявив 29 січня президент Петро Порошенко.
За даними Генштабу, під мобілізацію в рамках четвертої хвилі потраплять ті ж категорії українців, які були визначені в минулому році. "Це громадяни України віком від 25 до 60-ти років (чоловіки), і від 25-ти до 50-ти (жінки) (військовозобов'язані фахівці-медики, зв'язківці і т.д.)", – повідомив Володимир Талалай.
На сході зараз потрібні танкісти, артилеристи, фахівці протиповітряної оборони, зв'язківці, ремонтники і техніки – саме їм будуть приходити повістки.
Не підлягають мобілізації студенти денної форми навчання, аспіранти, жителі Донбасу, які опинилися в зоні бойових дій, а також народні депутати. Крім того, воювати не будуть українці, у яких троє неповнолітніх дітей, і ті, хто опікується непрацездатними родичами.
Призовників, яких цього року наберуть на строкову службу в армію, на схід обіцяють не відправляти. "Це місія дорослих, досвідчених чоловіків, які вже служать зараз і які в ці дні мобілізуються в армію", – заявив Петро Порошенко. Він також нагадав, що призовний вік в Україні збільшено до 20 років (тобто 18-ти та 19-річних хлопців в армію не візьмуть).
Для того, щоб людина офіційно вважався покликаною по мобілізації, їй повинні особисто вручити повістку. "Повістка повинна вручатися особисто в руки військовозобов'язаному, який повертає представнику військкомату корінець повістки зі своїм підписом. Будь-яка інша передача повісток є незаконною. Повістки, кинуті в поштову скриньку, вважаються недійсними. Якщо громадянин не прибуває за повісткою, яка не була передана особисто в руки – це не порушення", – заявив 13 січня перший заступник начальника ГУ оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Збройних сил Володимир Талалай.
За словами представників Міноборони, набирати у війська українців будуть рівномірно по всіх регіонах, приблизно по 2,5% від загальної кількості військовозобов'язаних. "Буде дотримано принципу рівномірної мобілізації в різних регіонах країни. Щоб не було перекосів і не було соціальних загострень у тому чи іншому регіоні або населеному пункті в зв'язку з вилученням з економіки працездатних громадян", – пояснив Володимир Талалай.
Проте "загострення", про які згадав Талалай, охопили вже далеко не один регіон країни. "Є доповідь голови селища Косівського району, згідно з яким місцеве населення найняло два автобуси і виїхало на них в Російську Федерацію. На кордоні військовозобов'язані заплатили за її перетин", – повідомив начальник мобілізаційного управління ГУ оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Олег Бойко.
Схожа ситуація у ряді населених пунктів Тернопільської області. За інформацією Тернопільського військового комісаріату, населення "з метою ухилення від мобілізації масово звільняється з роботи. Військовозобов'язані також масово виїжджають за кордон".
Однак найбільш "проблемна" для військкоматів – Закарпатська область: багато чоловіків і в спокійний час виїжджали на заробітки за кордон, щоб прогодувати сім'ю, а зараз застати вдома "призовників" ще складніше.
Для того, щоб забезпечити проведення мобілізації, президент Петро Порошенко в п'ятницю доручив Кабміну опрацювати порядок виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу за мобілізації.
Скандали з мобілізацією виникли також в Одеській області: коли жителі села Кулевча Саратського району дізналися про те, що в село везуть 240 повісток, вони вийшли на акцію протесту і вигнали співробітників військкомату.
У Харкові теж не обійшлося без конфліктів. За даними обласного військкомату, кілька підприємств відмовилися надавати необхідну військовим техніку або не сповіщали військовозобов'язаних. За це керівників звинуватили в ухилянні від мобілізації та передали матеріали співробітникам прокуратури. Кількість техніки, яка залучатиметься для військових потреб, визначається рішеннями Кабінету міністрів. При цьому у простих українців, які володіють однією або двома машинами, нічого забирати не будуть.
Щоб покарати "ухильників", в Адміністрації президента задумалися про зміни до Кримінального кодексу (їх може прийняти тільки Верховна Рада). Як повідомив 27 січня заступник голови АП Андрій Таранов, кримінальна та адміністративна відповідальність за ухилення від виконання військового обов'язку буде посилена, і торкнеться це як посадових осіб, які здійснюють мобілізацію, так і самих мобілізованих.
Зараз Міністерство оборони формує єдиний реєстр військовозобов'язаних, куди будуть окремо включені ті, хто ухиляється від мобілізації. "Ми, в першу чергу, формуємо реєстр тих, хто ухиляється, так званий "чорний список". Ми повинні знати, хто це, де він живе і чим займається", – сказав полковник, начальник мобілізаційного відділу мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних сил України Олександр Правдивець під час круглого столу на тему "Перші підсумки мобілізації", який проходив у прес-центрі "Сегодня Мультимедиа".
На сьогоднішній день за ухилення від призову за мобілізацією українцям загрожує позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, за неявку у військкомат без поважної причини, пошкодження військових документів та інші дрібніші порушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.