5 березня закінчився Венеціанський карнавал. Протягом двох тижнів, поки він тривав, Венеція вражала, надихала і часом шокувала – масками і вбраннями, які приїхали сюди продемонструвати з усього світу. Українці теж залишили свій яскравий слід: вперше за історію проведення карнавалу в конкурсі на один з кращих костюмів перемогла українка – Любов Антонюк з Гайворона.
Головним символом свята в цьому році став Місяць.
"Через 50 років після висадки на Місяць Венеціанський карнавал натхненний Місяцем, дивиться в безмежне небо на зірки і згадує чарівні міфи", – йдеться на офіційному сайті карнавалу.
Його тема звучить як Blame The Moon, що в перекладі означає "Винний Місяць", а своїм народженням вона зобов'язана словам Отелло з п'єси Шекспіра: "Коли він підходить дуже близько до Землі, він зводить всіх з розуму". Побувала на венеціанському "божевілля" і кореспондент газети "Сегодня".
Фотоманія
У Венеції нашу групу привіз комфортабельний катер з міста Лідо Ді Єзоло. Він знаходиться за півгодини їзди від аеропорту Марко Поло і в 35 км від Венеції і відноситься до Венеціанської Рів'єри. На час карнавалу тут набагато дешевше оселитися (найдешевше житло в Венеції стартує від 100 євро на добу), тому багато туристичних груп і самостійних туристів розміщуються тут. Крім того, венеціанські готелі забиті під зав'язку: номера треба бронювати за 9-10 місяців до початку карнавалу. День був буденний, тому стовпотворіння, до якого я себе морально готувала, не було. Головні заходи карнавалу припадають на вихідні дні.
Наприклад, 17 лютого, в суботу, в полудень відбувся знаменитий "Політ ангела": на площу Сан-Марко, головну арену карнавалу, з дзвіниці спускається дівчина – переможниця фестивалю Марії. До речі, на час деяких заходів кількість відвідувачів на площі обмежене – не більше 23 тисяч осіб. У звичайні ж дні доступ сюди абсолютно вільний, і можна спокійно прогулюватися і фотографуватися серед графинь, фей та інших казкових персонажів. Саме фотографування і позування для камер – головна карнавальна діяльність. Клацання камер чергуються з криками чайок, які, до слова, дуже ненажерливі: тільки я примостилася на сходинках, щоб перекусити, як одна з них майстерно вихопила бутерброд з моїх рук.
Особисто мене вразило, що більшість "масок" – літні пари. Деякі не могли навіть пересуватися без допомоги свого супутника. Як зізналася 70-річна Гертруда з Мюнхена в королівському вбранні, яка приїжджає на карнавал уже понад 20 років, це заряджає її енергією на цілий рік.
Аквасвіт: сирени і "Титанік"
Справжній бич Венеції – аква альта, висока вода. Найбільша вірогідність її приходу – в листопаді – грудні. Але повінь може трапитися в будь-який час року: все залежить від вітру і рівня води в Адріатиці. Про нього попереджають сирени. Кожен сигнал означає підйом води на 10 см. І навіть в оголошеннях по оренді і продажу житла вказують рівень води в сантиметрах, починаючи з якого затоплює вода будинок. Застати зненацька звук сирени може хіба що туристів: місцеві жителі користуються додатком Hi Tide Venice, який дня за три попереджає про підйом води. І потоп їх, до речі, лякає не так сильно, як відхід води. Канали періодично обмілюються через низькі припливи і відсутність дощів. Тоді відкривається сумна картина – загрузлі в мулі гондоли і катери, а життя в місті зупиняється.
Нам пощастило: ми не почули ні звуків сирени, ні мелодію з кінофільму "Титанік", яку виконував оркестр на борту тонучого корабля (її традиційно грають музиканти в кафе на площі Сен Марко під час повеней), а всі канали, навіть найменші, були повні води. Так що ми прокотилися традиційним водним маршрутом на гондолі.
Займає він хвилин 40. На човні помістилося 6 осіб, тому проїзд обійшовся кожному всього в 15 євро. Гондольєр Джованні заспівав нам найвідомішу баркороллу "Блондинка в гондолі" і розповів, що розмови про багатство гондольєрів дуже перебільшені. В кишеню працівникам весла йде всього 25% від виручки – решта йде на утримання човна, внески в союз гондольєрів тощо. Проте бажаючих одягатися в смугастий светр і канотьє багато: Джованні чекав це місце 5 років.
Автор одного з кращих костюмів Любов Антонюк: "На костюми пішло 9 місяців і 120 м золотого шнура"
24 лютого в одному з конкурсів на кращий костюм у Венеції вперше за всю історію карнавалу перемогла українка. Любов Антонюк родом з Гайворона, зараз живе в Іспанії з сім'єю. На карнавал приїхала в перший раз, і відразу ж стала переможницею. "Сегодня" поспілкувалися з майстринею.
- Любов, де ви навчилися так віртуозно шити?
- Я вчилася у Вінниці, в коледжі конструювання та моделювання одягу. Зараз працюю за фахом – придумую і шию одяг.
- Що надихнуло вас на участь в карнавалі і створення саме таких образів?
- Моя мама якось побачила сюжет про одеситку, яка взяла участь у венеціанському карнавалі, і я загорілася спробувати. Досвід у мене вже був: ми щороку беремо участь в наших іспанських карнавалах, і завжди займаємо там призові місця. Правда, костюми там простіші. Я дивилася дуже багато художніх історичних фільмів, розглядала картини світового живопису. У мене вийшло фентезійне вбрання з історичними елементами. В костюмі старшого сина надихалася костюмами початку 18 століття, а молодшого – середини 15-го. Робота зайняла близько 9 місяців. Спочатку були ескізи, а потім близько півроку виготовляла вбрання.
- Ви десь вчилися робити аксесуари?
- В основному по майстер-класах в інтернеті, щось сама вигадувала. Все зроблено мною вручну – не тільки одяг, але і маски, прикраси, взуття, біжутерія ... Моя спідниця зшита з семи метрів велюру, а золотого шнура для вишивки знадобилося 120 метрів!
- Що вас найбільше вразило на карнавалі?
- Моя сім'я дуже серйозно готувалася до поїздки – наприклад, номер в готелі ми забронювали за 9 місяців. Але це того варте! Брати участь в карнавалі шалено цікаво, хоча і нелегко. У нас важкі аксесуари, тому було фізично важко перебувати в натовпі в таких костюмах. Але коли зі сцени оголосили, що в цьому конкурсі вперше перемогла Україна, був феєрверк емоцій! Це як художнику отримати визнання за свою картину.
- Чи плануєте ще побувати у Венеції з новим костюмом?
- Ми познайомилися з фанатами, які щороку приїжджають, роблять собі костюми. Але я поки не думала про це.
Переможці. Приз за костюми – вечеря в ресторані 1780 року. Фото: з особистого фотоархіву Л. Антонюк
Дякуємо за запрошення в поїздку туркомпанію "Селена-тур".